Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Грудень 2012
 

Незручні сусіди | Газета 7 Днів

Незручні сусіди

06.12.2012 00:00
Переглядів:1482
Чотири самоскиди сміття вивезли з квартири одної пенсіонерки

Буває так нестерпно жити, що хоч із хати тікай. Вони – неначе кара, катастрофа, яка перетворює на безперервні виснажливі тортури життя людей навколо себе. Від них ніхто не застрахований: вони завжди поруч. Незручні сусіди. Вони такі різні, подекуди – відверті протилежності. Галасливі нічні пияки-дебошири чи тихі, занурені в себе плюшкіни, знахабнілі цинічні торговці самогоном або наркотиками чи сердобольні наївні собачники, прагматичні хазяйновиті надомники-ремісники чи забудькуваті інтелігентні затоплювачі. Але всіх їх об’єднує домінуюча спільна властивість: будь-хто з них здатен зробити нестерпним життя цілому під’їзду, а то й будинку.

Безцінне сміття баби Галі

Вона – власниця трикімнатної квартири в затишній теплій хрущовці на вулиці Котляревського.

– Сусідка пакетами зносить до своєї квартири смердюче «добро» з усіх навколишніх сміттєвих контейнерів. Пляшками, брудними банками, картоном, якимось шматтям вона буквально забила під стелю всі три свої кімнати, кухню, ванну, коридор, туалет. У під’їз­ді, коли вмикають опалення, піднімається такий смо­рід, що хоч тікай із хати. Жінка розплодила мільйони тарганів. По стояках нас атакують гидкі, вгодовані щурі. Але найгірше те, що цей непотріб будь-якої миті може зайнятися, і півбудинку згорить, – бідкався нашому кореспондентові її сусід Борис Велігурський. – Хазяйка квартири поводить себе відверто неадекватно. Живе разом із безхатченками в підвалах чи на смітниках, удома з’являється рідко. Час від часу приносить торби з мотлохом, «розвантажиться» й знову подається бомжувати. Вона неконтактна, лайлива, дверей не відчиняє нікому. До того ж періодично нас затоплює. До кого тільки не зверталися, але нічого не можемо вдіяти.

Виявляється, війна з посмітюхою-сусідкою тягнеться вже п’ять років. Борис Васильович показав на доказ цілу папку паперів: копії заяв і відповідей. Найста­ріший документ – скарга до управління житлово-комунального господарства – датована липнем 2009 року. Тоді сусідам вдалося домогтися, щоб працівники ЖКП «Паркове» вивезли з квартири сміття. Через вікна накидали три чи чотири самоскиди мотлоху. Зі слів очевидців, то була навіть не половина бабигалиного «добра». У квартирі перекрили воду й газ, а крани опломбували.

– Жінка, – згадує Борис Васильович, – з’явилась у себе аж через два місяці потому. «Борисе, – постукала в двері, – мене обікрали!» Вона не полінувалася написати заяви до міліції та прокуратури, ще й вказала суму збитку: 20 тисяч гривень. Більше до неї  ніхто не береться зайти. Постукають у двері, потупцюють коло зачиненої квартири, залишать записку – на тому й край.

– Вирішити проблему практично неможливо, – розводить руками Юрій Юрчук, майстер ЖКП «Галицьке». (І це не лише його позиція, так вважає керівництво в міському управлінні ЖКГ – авт.). – Хіба що сам господар дасть згоду вивезти з квартири сміття.

Так само думають у міліції. «Житло, згідно з Конституцією, недоторканне. Тому ламати двері, аби прибрати мотлох у чиїйсь квартирі, ніхто не піде. Хіба що люди самі, в приватному порядку позиватимуться на сусідку до суду».

Шкода сусідів, але шкода і бабу Галю. Вона, розповіли нам у будинку, раніше мала славу небаченої чистюлі, й квартира у неї була – лялечка. Кажуть, жінку біда підкосила: спочатку її покинув чоловік – саму з трьома синами. Згодом – поховала по черзі двох дітей. Психіатри припускають, що в поведінці жінки проглядаються симптоми досить розповсюдженої манії.

Зараз у під’їзді пахне свіжою фарбою. Це жеківці навели марафет, аби хоч якось компенсувати бідахам-мешканцям хронічні незручності.

Розлучалися – сварилися, помирились – веселяться

– Двадцять років живу в цьому будинку – двадцять років борюся з галасливими сусідами, – бідкається в телефонну слухавку пенсіонерка Ніна Грипич, мешканка панельної малосімейки на вулиці Соломії Крушельницької. – Втомилась уже викликати по ночах міліцію. Скаржилася до жеку, до прокуратури, сподівалася на допомогу, коли створювали ОСББ, та толку – нуль.

Жінці відверто не пощастило на сусідів. Їм – як із гуся вода: то сваряться й репетують, то миряться й випивають, а тоді голосно вмикають музику й танцюють серед ночі. А ще пос­тійно затоплюють сусідчину квартиру.

«Веселим» сусідам усе сходить із рук. Їх і штрафували, та жінці від того не стало легше: покарання мізерне, сусіди далі галасують, а вона не має ані дня спокою, хоч справно платить за ці муки квартплату.

– До кого вже звертатися, не знаю. Домовитись із сусідами не вдається, і скаргами нічого не вирішується. Зараз, кажуть, міліція не може просто так «відфутболити» заяву, то намагатимусь вплинути через неї, – не здається жінка.

До речі, Ніна Павлівна має рацію. Для прикладу розповімо випадок, коли кілька дзвінків до міліції допомогли не те що приборкати, а навіть назавжди здихатися родини наркоманів і побутових скандалістів, а за сумісництвом – торговців наркотиками. Ті, щоправда, були не власниками, а квартирантами.

– Дурепо, кому ти потрібна! – любив кричати по ночах на свою співмешканку хлопець, коли та не давала йому чергову дозу. Подружжя тримало величезного пса. Він вив, роздираючи душу, днями і ночами, коли господарі завіювалися в довготривалі гульки. Улюбленою ж розвагою обкурених веселунів було поставити на зовнішнє підвіконня магнітолу, включену «на повну котушку», й реготати, коли сусіди починали дзвонити їм у двері та стукати по батареях.

Терпець у людей увірвався, коли, ще недавно обережно-лякливі, клієнти-наркомани, будучи не в змозі пригадати, в які ж двері їм по травку, взяли за моду дзвонити й лупити ногами в усі без розбору сусідські двері, вдень і посеред ночі. Що­правда, то був не простий побутовий галас: наркопритон зацікавив міліціонерів від­разу. Тож за веселими співмешканцями в один день закурився шлях, а слідчі та дільничний ще довго збирали у мешканців свідчення про веселу сімейку.

Звіринець у квартирі багатоповерхівки

Наступна історія вже кілька років із завидною послідовністю видавлює сльози з сотень людей. Особливо – в мешканців нещасливого під’їзду дев’я­типоверхівки на вулиці Олени Теліги. У них, бідах, усе від першого до дев’ятого поверху просякло смородом собачих і котячих екскрементів. Бо в один нещасний день тут придбала квартиру дуже добросердечна жінка.

– Скільки у неї в квартирі псів і котів, я так і не змогла порахувати. Разом із нею вибігають гуляти штук п’ять різномастих дворняг. Великі, гарчать на всіх, того й дивися, погризуть. Коли пси мчать сходами, стає лячно, аж серце холоне. А після них на майданчиках і в ліфті – калюжі. Улітку в під’їзді всі двері та вікна навстіж, а взимку мусять бути закриті, бо ж холодно. Повітря таке, що очі виїдає, – скаржиться сусідка, яка, пославшись на підвищену збуджува­ність собачниці, навіть не наважилася назвати свого імені. – У дворі повно собачого калу, і теж ніде подітися від псів, яких десятками пригодувала нова мешканка. Люди писали-писали в усі інстанції, вже й руки опустилися. Та й все одно ніякого толку. Навесні хтось був потравив отих собак – вона інших назбирала. Звісно, це не діло – травити, але й нам уже несила терпіти. Один собака тоді здох, то господарка мало очі не повидирала всьому під’їзду.

Що робити?

Ми б могли до нескінченності розповідати приголомшливі сюжети про те, як дивацтва, егоїзм чи хамство людей, які мешкають в одній квартирі, можуть зіпсувати життя тим, хто мешкає в сусідських. До редакції міської газети такі історії потрапляють часто.

Життя різноманітне. Куди до нього людській фантазії! Там у двох кімнатах поселився цілий табір заїжджих ромів, які тепер безперервно жебрачать по квартирах, крадуть усе, що бачать. І в дворі спокійно не пройти: чіпляються з пропозиціями «дай погадаю». Там два брати-лобурі захопилися спортом, і від того, що цілий день кидають на підлогу важелезні гирі, в квартирі під ними розтріскалася стеля. В одному дворі просто під вікнами чоловік влаштував стоянку бусів, а в будинку неподалік меблевик влаштував удома майстерню й день і ніч свердлить, пиляє та забиває цвяхи. Який же вихід?

Звісно, терпіти нахабство сусідів чи чинити йому впертий і законний спротив – це вибір кожного. Але, якщо сидіти склавши руки, нахаби із часом і зовсім повсідаються нам на шиї. То як же захистити свої права й закликати незручних сусідів до порядку? Наскільки це реально взагалі?

Психологи радять

якщо хтось із сусідів своїми діями заважає вам спокійно відпочивати у власній оселі, спочатку спробуйте домовитися з ним полюбовно. Більшість із компетентних людей, із ким нам довелося спілкуватися на цю тему, переконують, що майже половину сусідських непорозумінь можна розв’язати в мирний спосіб. Люди, бува, навіть не здогадуються, що їхній шум, музика чи песик псують комусь життя і нерви. Але при спілкуванні постарайтеся бути ввічливими або, принаймні, стриманими.

Не знайшли спільної мови – зверніться щодо вирішення проблеми до місцевої влади. Допоможіть їй: зберіть хоч якісь докази щодо того, в який час, як довго і якого роду неприємності створюють ваші сусіди.

І пам’ятайте про свою безпеку. Якщо ви знаєте, що ваш сусід – неврівноважений псих або алкоголік, то розбиратися у проблемі сам на сам не варто. Ні до чого хорошого це не приведе, а головне – не вирішить проблему. Викличте мілі­цію, і нехай вона розбирається, як залагоджувати ситуацію, а також як і кого карати.

Сергій СНІСАРЕНКО

Компетентний коментар

Вікторія СЛИВКА,
секретар адміністративної комісії при Рівненському міськвиконкомі:

– Сусідські війни часто закінчуються розглядом справи в адмінкомісії. За цей рік із приводу порушення правил користування житлом до нас надійшло 43 протоколи, майже половина з них стосувалася незручних сусідів. Найчастіше люди скаржилися одне на одного через самовільно зведені сараї, гаражі, добудовані всупереч проектам балкони на перших поверхах. Штрафи за такі порушення символічні – від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто максимальний – 150 гривень.

Якщо ж сусіди галасують, пиячать, – це вже тяжче порушення. За статтею 182 Кодексу України про адміністративні правопорушення санкції суворіші: на перший раз – від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів, тобто від 85 до 255 гривень. Та головне, що людині доводиться зрозуміти: вона порушила закон. Більшість порушників після слухання таких справ перестає чинити сусідам незручності.

Наталія КУЗЬМЕНЮК,
юрист РОГПО «Правозахист»:

– Засобів впливу чимало. Універсальний – звер­ніться до органів внутрішніх справ. Саме в їхню компетенцію входить притягнення винної особи до адмі­ністративної відповідальності.

Міліція приїде і складе протокол на галасливого сусіда. Його можуть попередити або накладуть штраф: на громадянина від п’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб та підприємців – від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо це не допомогло і особа протягом року вчинила такі ж порушення, на неї накладуть штраф від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів, а на суб’єктів господарської діяльності – від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів із гарантованою конфіскацією звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

А щодо порушення сусідами санітарних норм, то нагляд за їх дотриманням є прямим обов’язком органів санітарно-епідеміологічної служби. Тому жителям будинку, права яких порушені, необхідно звертатися із заявою до таких відділів.

Відповідно до ст. 42 КУАП порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів і на посадових осіб – від шести до двадцяти п’яти.

А от позови про виселення жителів багатоквартирних будинків, які порушують санітарні норми, українські суди майже ніколи не задовольняють.

Ви маєте можливість отримати юридичну
консультацію за адресою: 33028,
м. Рівне, вул. Чорновола, 10, тел. 22-20-04

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
16 + 0 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?