Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Жовтень 2012
 

Панщина | Газета 7 Днів

Панщина

18.10.2012 00:00
Переглядів:246
Без совісті й оглядки на закони експлуатують робітників сучасні пани. Як протистояти цьому рабству?

Усі сьогодні розуміють, що проблема має два кінці. З одного боку, працівники потерпають через зарплати у «конвертах», а з іншого – роботодавці – через високі податки на фонд оплати праці. Вирішити цю проблему можна буде лише тоді, коли стане вигідно працювати, дотримуючись законів. А поки що, на жаль, закони не спрацьовують. І маємо те, що маємо.

Люди змушені працювати нелегально тому, що не можуть знайти легальну роботу з гідною зарплатою. Для багатьох це – недосяжна мрія.

Ще в червні міністр соціальної політики Сергій Тігіпко назвав обсяг зарплат, які виплачують в Україні неофіційно. Це 145 мільярдів гривень на рік – майже третина від загального зарплатного фонду України, який становить 450 мільярдів гривень.

Звісно, що тіньові зарплати справді приховують у собі великі фінансові резерви, яких бракує в державній скарбниці й які повинні йти на  фінансування освіти, медицини тощо. Крім того, такі зарплати не вигідні робітникам, оскільки впливають на рівень їхнього соціального забезпечення. Але при існуючому дефіциті робочих місць робітники змушені погоджуватися на такі умови, адже вони бояться вимагати в роботодавця офіційної зарплати, щоб не залишитись без роботи. От і заганяють самі себе добровільно-примусово на панщину. Трапляється, що й керівники «сидять» на зарплаті в 1100 гривень, (яку нині вже отримують прибиральниці), аби платити державі менше податків. Цією обставиною, бува, користуються чоловіки, які платять аліменти на утримання дітей, що залишилися з дружиною після розлучення. Платять на дитину з офіційної мінімалки й піди доведи, що насправді вони отримують більше. Отака мораль!

Є різні варіанти зарплат у «конвертах». Ось що розповіла нашому кореспондентові рівнянка Оксана:
«Я працювала в Рівному продавцем і потрапила під скорочення. А в селі  у матері рік просиділа без заробітку. Коли ж там підприємець відкрив цех із виробництва копченої риби, пішла туди працювати. Раділа, що буду заробляти гроші, а в кінцевому результаті потрапила в справжнє рабство. Підприємець не оформив офіційно жодного працівника, хоча нас у нього трудиться дев’ять. Спочатку сяку-таку зарплату платив, а потім усе скаржився підлеглим, що немає звідки її платити: ось реалізують рибу, і тоді будуть гроші. Проте ці обіцянки недобросовісного роботодавця розтягувалися на півроку й більше, а жінки працювали практично безплатно. І нині працюють, і я з ними. Бо безвихідь. Бо надіємося, що зароблене таки буде виплачене, бо треба годувати сім’ї. А він тицьне кожній робітниці по кілька сотень гривень і знову, як кажуть, залягає на дно».

Часто в селах, де місцевим мешканцям застосувати себе практично ніде, підприємливі ділки в якійсь хатині влаштовують фасування різних смакових приправ без дотримання будь-яких санітарних норм.
У такому шкідливому виробництві жінки працюють по 10-12 годин, щоб заробити гроші, незважаючи на те, як ця рабська праця вплине на їхнє здоров’я. Навіть вагітні жінки наважуються на таку роботу, щоб бути при ділі – з людьми і з грішми. А тут уже йдеться не тільки про здоров’я жінки, а й її майбутнього малюка. І в стаж ця робота без оформлення трудових відносин не зарахується. Молода мати Тетяна, яка була вагітна другою дитиною, сказала, що їй це вигідно. Все-таки приносила додому сто гривень у день. Але довго працювати не змогла, бо заробила алергію.

А візьмімо сферу побуту. У кафе практично стовідсотково праце­влаштовують барменів, а хто готує страви – не відомо. Працівники кухні у більшості підприємців не обліковуються. Такі факти податкова часто виявляє у кафе, ресторанах, барах і змушує керівників оформляти трудові відносини з усіма працівниками.

Молода мати Ірина скаржилася журналістові, що після первістка-синочка, якого вже оформила в садочок, довго не могла знайти роботу. Подруга підказала, що звільнилося місце посудомийниці в їдальні, яка обслуговує чимале виробництво. Жінка погодилася на умови власниці закладу працювати без офіційного оформлення трудових відносин. Замість восьми вона працює по десять годин на день, перемиваючи по 600 тарілок. Не завжди встигає вчасно забрати із дитсадка синочка. Чи довго вона витримає таке рабство, тяжко сказати. Проте си­діти без грошей також не виходить.

Ще один приклад. Будівельник Андрій іде на будь-які пропозиції роботодавця, аби рідні діти не звинувачували його в тому, що вони не мають усіх тих благ, як їхні однолітки. Та й стареньку матір треба підтримати ліками. Витрати ці – немалі. Тож протриматися на офіційній мінімальній зарплаті він зі своєю родиною не може. Тому погоджується, аби йому доплачували за зроблену роботу в «конверті». Чоловік не замислюється, що відрахування до Пенсійного фонду малі й це йому загрожує у майбутньому мізерною пенсією. Завжди повторює одну й ту ж фразу: «Для мене важливий сьогоднішній день, бо при нашій якості життя невідомо скільки проживу». Його можна зрозуміти.

Отак більшість людей відкидає думки про майбутнє, бо не може звести кінці з кінцями сьогодні. Хіба на мінімальну зарплату проживеш? Із жовтня в Україні вона становить 1118 гривень, тоді як у країнах Європи, на які так люблять рівнятися наші правителі, у тих же Великобританії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі – 1150 євро. Різниця відчутна. Тому не дивно, що за даними Міжнародної організації праці близько чотирьох мільйонів осіб в Україні працює нелегально, а ще близько трьох мільйонів – за кордоном. Лише один відсоток українців отримує європейські зарплати. І багаті не діляться з бідними, як декларувалося. І податок на розкіш не ухвалили. Тому бідним немає іншого вибору, як погоджуватися на зарплату в «конвертах». Хоча таке життя – без гарантій для майбутнього. Попри все це 40 відсотків українців, за результатами опитування, готові працювати нелегально заради високої зарплати.

Платити за роботу в «конвертах» вигідніше, ніж офіційно оформляти працівника, кажуть підприємці, бо інакше доводиться витримувати дуже велике навантаження на зар­плату. Нині на кожну тисячу гривень зарплати залежно від форми підприємства потрібно заплатити до Пенсійного фонду і фонду соціального страхування від 36 до 50 відсотків цієї суми. Навіть при бажанні таку розкіш можуть дозволити собі не всі. Тому підприємствам доводиться або йти в тінь, або підвищувати ціну на свої товари чи послуги. Отож, за даними експертів, майже чотири мільйони українців працюють без офіційно оформлених трудових відносин.

Особливо це стосується молоді, яка здобула освіту, а прилаштуватися за фахом не може. От і хапаються молоді люди за будь-яку пропозицію, аби заробити на прожиття. Про майбутню пенсію думають лише літні люди. Їм якраз легше. Вони влаштовувалися на роботу в часи, коли все було прозоро. І досі тримаються за ці місця.

Щороку в рівненські школи набирають усе менше й менше випускників вишів, а кількість учителів пенсійного віку збільшується. До того ж, тепер жінки йтимуть на пенсію на п’ять років пізніше. В управлінні освіти це називають справжньою катастрофою, адже юнаки і дівчата з дипломом учителя через рік-два втратять свою кваліфікацію. Якщо пощастить, вони знайдуть іншу роботу й забудуть про свою мрію працювати в школі. Такі плачевні наслідки пенсійної реформи.

За даними прес-служби ДПС України, завдяки зусиллям податківців до рівня мінімальної підвищили зарплату своїм працівникам 46 тисяч роботодавців. Завдяки цьому до бюджету країни додатково надійшло 87 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Як свідчать аналітики, на сьогодні ще чимало підприємств офіційно платять персоналу менше від прожиткового мінімуму, однак здебільшого у такий спосіб приховують виплату зарплати в «конвертах».

За інформацією ДПІ в м. Рівному цього року податківці провели перевірку 1261 суб’єкта господарювання – юридичних і фізичних осіб – з питань дотримання чинного законодавства при виплаті заробітної плати. Внаслідок перевірок донараховано 13,4 мільйона гривень податків і платежів. За результатами фінансово-господарської діяльності підприємств, які ухиляються від сплати податків, станом на жовтень цього року 560 з них залучено до оподаткування, а до бюджету додатково надійшло майже 250 тисяч гривень. Задля недопущення практики неофіційного працевлаштування, виплати зарплати, нижчої від мінімальної, податківці провели ­роз’яснювальну роботу з керівниками 744 підприємств. На 556 підприємствах підвищено рівень заробітної плати найманим робітникам, а до бюджету додатково надійшло понад 238,6 тисячі гривень податку з доходів фізичних осіб. Цього року в Рівному вже легалізовано працю 1355 осіб. Тож лід із зарплатами в «конвертах» хоча й дуже поволі, проте все-таки скресає.

Валентина ПОГОНСЬКА

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
5 + 6 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?