Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
 
Листопад 2012
 

Працювати головами, а не кийками | Газета 7 Днів

Працювати головами, а не кийками

22.11.2012 00:00
Переглядів:157
доведеться правоохоронцям, адже вибивати з підозрюваних зізнання стає справою неперспективною

Суд присяжних, домашній арешт, обов’язковий адвокат – це далеко не повний перелік новацій, до яких потрібно звикати українцям від позавчорашнього дня, коли у нас набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс. Що про це думають люди, які щодня керуються цим кодексом у своїй роботі, наші кореспонденти розпитували у представників правового «чотирикутника», кути якого тримають: міліція – прокуратура – суди – тюрми.

Тетяна СВИЩ,
старший прокурор з питань правового забезпечення прокуратури Рівненської області:

Кодекс повернув правоохоронні органи обличчям до людей

– Новий Кримінальний процесуальний кодекс є революційним документом, який повертає всю державну систему, в тому числі правоохоронні органи, обличчям до людей. Дотепер норми закону надавали більше переваг слідству й обвинуваченню, аніж обвинуваченому та його захиснику. Цю несправедливість виправлено. Серед нововведень – запровадження суду присяжних, введення посади слідчого судді, введення поняття «розумних термінів розслідування», рівності захисту і обвинувачення (вперше адвокат отримав можливість нарівні з прокурором збирати та подавати докази до суду).

– Чим допоможе органу нагляду за дотриманням законності створення Єдиного реєстру досудових розслідувань?

– Упродовж років органи прокуратури боролися з викривленнями у статистичній звітності. Проблеми в роботі інформаційних центрів орга­нів внутрішніх справ пос­тійно вимагали посиленої уваги прокурорів. Нарешті ця проблема вирішена. Ведення єдиної звітності про вчинені кримінальні правопорушення тепер покладене на  прокуратуру.

– Право на угоди з правосуддям між обвинуваченням і захистом, а також із потерпілою стороною, на вашу думку, є прогресивною новацією?

– Укладення угоди між прокурором і обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим і обвинувачуваним скоротить час кримінального провадження, бо одразу після її досягнення справа надсилається до суду для затвердження угоди. Прискорить розгляд справ ще одне нововведення – можливість під час досудового розслідування працювати в режимі відеоконференції. Це не є чимось фантастичним – такі вимоги часу.

Геннадій ЮРЧУК,
перший заступник начальника – начальник слідчого управління УМВС України в Рівненській області:

Відмовити в порушенні кримінальної справи тепер неможливо

– Такого явища, як досудове слідство, у проекті нового КПК взагалі нема. Тобто в суді братимуть до уваги лише докази, надані безпосередньо під час судового засідання. Відтак «вибити зізнання» і представити його в суді буде неможливо. Так само зникає поняття «додаткове розслідування» після суду, адже суддя має або винести вирок, або виправдати обвинувачуваного. Це перевага чи недолік кодексу?

– У новому КПК закріплений інститут досудового слідства – це форма до­судового розслідування.
У свою чергу закон трактує досудове розслідування як стадію кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових роз­слідувань і закінчується за­криттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звіль­нення особи від кримінальної відповідальності.

Той факт, що в суді братимуть до уваги лише докази, надані безпосередньо під час судового засідання, та зникає поняття «додаткове розслідування», не може оцінюватися правоохоронцями як перевага чи недолік закону. Судові та правоохоронні органи, які здійснюють досудове роз­слідування, як і раніше, будуть забезпечувати швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

– Термін «поняті» залишиться в минулому?

– Не зовсім. Для участі в проведенні допиту можуть бути запрошені поняті, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне. Одним із таких випадків може стати ситуація відмови підозрюваного відповідати на запитання.

– Зізнання і явка з повинною – чи достатньо цих аргументів для визнання провини відповідно до нового КПК?

– У статті 91 КПК України серед обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є: встановлення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом’якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження.

Новий КПК доповнено нормами, які зобов’язують під час досудового розслідування і судового розгляду встановлювати обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання, а також розмір процесуальних витрат.

 – Відтепер кожне звернення про скоєння правопорушення реєструватиметься в Єдиному реєстрі досудових роз­слідувань. Що ж являє собою цей загадковий ЄРДР?

– Генеральна прокуратура України спільно з МВС, СБУ та ДПС розробила і затвердила положення про порядок ведення ЄРДР. Це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійс­нюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, які використовуються для формування звіт­ності, а також надання інформації про відомості, внесені до цього реєстру. Реєстр ведеться з метою забезпечення єдиного обліку кримінальних правопорушень і прийнятих під час досудового розслідування рішень; осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану і структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі. Держатель реєстру – Генеральна прокуратура України.

Олег ПОЛЮХОВИЧ,
заступник голови і суддя Апеляційного суду Рівненської області:

Виправдальних вироків у судах побільшає

– У новому кодексі все по-новому. Відтепер кожне звернення про скоєння правопорушення повинне реєструватися в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не пізніше як за 24 години після його надходження. Наявність винного не обов’язкова, та якщо проти певного громадянина будуть зібрані певні докази, його зобов’язані письмово повідомити про підозру. Побоювання ж про те, що злочинці будуть розгулювати на свободі, вважаю марними: якщо раніше до початку розслідування можна було тягнути 10 днів, а потім і взагалі його уникнути, то тепер за несвоєчасне внесення повідомлення про кримінальне правопорушення притягнуть до відповідальності.

– Матеріали реєстру вивчатиме суд?

– Після закінчення досудового розслідування до суду буде направлятися обвинувальний акт із реєстром матеріалів досудового роз­слідування. Кожна зі сторін – слідчий і прокурор та обвинувачений і захисник-адвокат – пред’являть суду власні матеріали і докази. Таким чином сторони постануть перед судом абсолютно рівноправними, у судах додасться змагальності, а отже, конфлікти будуть ви­рішувати об’єктивніше.

– Але найняти адвоката – задоволення не з дешевих!

– Відповідно до вимог КПК України 2012 року захисниками можуть бути лише адвокати. І це – дуже позитивна зміна, яка значною мірою забезпечує рівні можливості сторін у суді, належну правову допомогу. Адвокатів у країні, та і в нашій області, достатньо. Крім того, із січня 2013 року набере чинності закон, згідно з яким громадяни, які не спроможні будуть укласти угоду з адвокатом, матимуть право на отримання безоплатної правової допомоги.

– Навіть на стадії досудового слідства?

– Тепер інакше не можна, хіба що той, хто перебуває під слідством, подасть заяву, що відмовляється від захисту. Докази, «вибиті», добуті з порушенням прав та свобод, а також свідчення й пояснення, записані не в присутності адвоката, суд не розглядатиме. Вони втрачають сенс. Так само і з проведенням негласних слідчих дій: якщо на них не було дозволу суду, обвинувачення спиратися на них не зможе.

– Присяжні розглядатимуть кожну справу?

– Ні, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачене довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого – судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Подібна система у нас колись діяла. Списки присяжних уже є в кожному суді: їх ухвалили місцеві ради.

– Досі на кожну тисячу вироків було всього два оправдальних. А як буде тепер?

– Думаю, оправдальних вироків стане більше. На скільки, не берусь казати. Це покаже практика. Та головне тут – визначеність для кожного: довели – винен, не довели – вільний.  Оперативніше працюватимуть і апеляційні суди. Не чекаючи на оскарження, вони самі контролюватимуть законність рішень судів нижчих інстанцій і відкриватимуть власні провадження.

Олександр АДАМЕЦЬ,
начальник управління Державної пенітенціарної служби у Рівненській області:

Кількість арештантів має зменшитись відсотків на п’ятнадцять

– Принципові зміни, що стосуються діяльності пенітенціарної служби, відбудуться у зв’язку із запровадженням альтернативних видів запобіжних заходів, які безпосередньо вплинуть на розвантаження слідчих ізоляторів, а також на фіксований строк пе­ребування в них ув’язнених.

Відтепер запо­біжними заходами є: особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців – у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості (злочини невеликої тяжкості – позбавлення волі на строк до 2 років, середньої – від 2 до 5 років) та дванадцяти місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (тяжкі злочини – позбавлення волі від 5 до 10 років та особливо тяжкі – понад 10 років або довічне позбавлення волі).

– Відомі випадки, коли підозрюваних так довго тримали під арештом, що суд мусив виносити покарання у вигляді позбавлення волі саме на той термін, який засуджений уже провів за гратами.

– Звичайно, в практиці установи трапляються поодинокі випадки, коли суд призначає строк відбування покарання, який ув’язнений утримувався під вартою – зазвичай це характерно для злочинів середньої тяжкості.

– На скільки місць розрахований Рівненський слідчий ізолятор і скільки людей там нині перебуває під арештом та відбуває покарання? Наскільки зменшиться тепер навантаження установи?

– Планове наповнення Рівненського слідчого ізолятора – 450 осіб. Нині в СІЗО утримується 446 осіб. З прийняттям нового Кри­мінального процесуального кодексу кількість заарештованих у СІЗО орієнтовно зменшиться на 15%.

– Чи не обернеться пом’якшення покарання злочинців, у яке фактично виллється застосування нового КПК, загрозою для суспільства, адже тепер багато злочинців залишатимуться на волі?

– На мою думку – ні, адже особи, які відбувають альтернативні покарання, перебувають на обліку в кримінально-виконавчій інспекції та територіальних підрозділах МВС, а відтак мають постійний правовий і соціальний супровід.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
2 + 17 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?