Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Серпень 2012
 

Раніше за столицю | Газета 7 Днів

Раніше за столицю

23.08.2012 00:00
Переглядів:223
аж на два місяці в Рівному встановили національний прапор

Державний прапор – один із трьох офі­ційних державних клейнодів, що симво­лізують суверенітет держави. 24 липня 1990 року на флагшток перед будівлею Київської мерії був піднятий синьо-жовтий прапор, освячений у Софійському соборі. І до серпня 2004-го, коли Президент Леонід Кучма підписав указ про встановлення Дня Державного прапора України, це свято відзначали тільки в Києві на муніципальному рівні. Але не всі знають, що якби День прапора встановили за рівненським календарем, його довелося б відзначати двома місяцями раніше.

1990-й рік. Складний перехідний період. Часи радянської перебудови та демократичного і національного відродження в Україні. А ще – доба швидкого накопичення початкового капіталу, перших гримас інфляції та дорожнечі.

Саме у 1990-му, в березні, підбили підсумки виборів до Верховної Ради Української РСР і до місцевих рад. Більшість у Рівненській міській раді отримав демократичний блок, до якого, крім учасників Народного руху України, входили представники Товариства української мови імені Шевченка, Української Гельсинської спілки та прогресивні комуністи-реформатори. На травневій сесії депутати обрали й очільників міста. Головою міської ради став Василь Марчук, його заступником – Олег Ковальчук, а головою міськвиконкому – Іван Федів.

Історик Іван Демянюк, нинішній заступник директора обласного державного архіву, а в 1990-му – відповідальний секретар крайової організації Руху, був тоді в самій гущі політичних баталій. На наше прохання він розповів кілька цікавих подробиць тих історичних подій.

– На той час, – згадує він, – українську національну символіку вже пропагували повним ходом. На Рівненщині блакитно-жовті прапори уперше підняли рухівці на чолі з Василем Червонієм і Олексою Новаком на Козацьких могилах 18 червня 1989 року. А в Рівному восьмиметрову щоглу з національним прапором встановили біля Воскресенського собору 9 березня 1990-го під час відзначення Шевченківських днів. До тої справи долучилися ще й Борис Степанишин, Микола Поровський і Євген Шморгун…

ЯКБИ ДЕНЬ ПРАПОРА ВСТАНОВИЛИ ЗА РІВНЕНСЬКИМ КАЛЕНДАРЕМ, ЙОГО ДОВЕЛОСЯ Б ВІДЗНАЧАТИ ДВОМА МІСЯЦЯМИ РАНІШЕ.

Нова демократична влада підтримала представників національних сил. 12 червня 1990 року президія міської ради народних депутатів ухвалила рішення № 4 «Про використання української національної символіки на території міста Рівне», яким дозволила «використання водночас із діючою державною також української національної символіки (синьо-жовтого прапора і герба-тризуба та виконання національного гімну «Ще не вмерла Україна»). Справа була за малим…

– Встановити блакитно-жовтий прапор над будівлею міськвиконкому вирішили в день урочистостей у Берестечку, – згадує Іван Володимирович. – Тисячі людей зібралися надвечір біля центрального собору в Рівному. До них приєдналися ті, хто повернувся з Берестечка. Василь Марчук і Іван Федів у присутності священиків склали присягу на вірність жителям міста. А потім 10-тисячною колоною люди піднялися центральною вулицею до міськвиконкому. На короткому мітингу оголосили про встановлення прапора.

У висотну «люльку», підігнану ще заздалегідь, разом із Федівим забралися Василь Пилипчук, член Президії Верховної Ради УРСР (він тоді був і головою рівненського крайового Народного руху), народні депутати Василь Червоній і Левко Лук’яненко. Вони взяли блакитно-жовтий прапор, і стріла стала поволі підніматися. Та коли машиніст почав завертати їх до фронтону над портиком, на
20-метровій висоті люльку дуже сильно хитнуло. На фоні урочистої тиші небо різонув переляканий зойк півтора десятка тисяч людей. Та обійшлося: український прапор було доставлено і встановлено в центрі, а стяг УРСР перемістили трохи вбік. Тисячі людей зі сльозами на очах заспівали «Ще не вмерла Україна». Розчулений натовп не розходився ще більш як годину. Рівняни вітали одне одного, обі­ймалися, співали народних, козацьких і повстанських пісень, намагались осягнути велич події. Над їхніми головами майорів прапор перемоги демократичних сил у нашому місті.

…Що ж, рівняни мають формальне право святкувати День українського прапора двічі. Хоча, безперечно, Президент мав рацію, обравши дату столичної події. Адже доля більшості демократичних реформ, національних і демократичних перетворень, від­родження культури і, врешті, зміни економічного ладу вирішувалася саме в Києві.

Ми вже звикли до небесної чистоти і сонячного тепла синьо-жовтого прапора. Він завжди супроводжує нас у радості, не полишає і в смутку. Звичний, здається, державний атрибут, аксесуар усіх урочистостей і народних гулянь.

Спробуймо ще раз повернутися у минуле. Проминув лише рік, як синьо-жовтий прапор затріпотів у височіні. А Україна під його заступництвом вже усвідомила себе суверенною. 96 відсотків рівнян на референдумі 24 серпня  1991 року висловилися за незалежність. Ми не злякались ані реваншистів «ГКЧП», ані економічної скрути. Не повелися на дешеву ковбасу й на колишні гарантії-подачки за страх і мовчання.

За двадцять два роки місто змінилося до невпізнанності. Постала нова українська генерація – молодь із широким європейським світоглядом. Старші забули про дефіцити і черги, от тільки гаманців не вистачає на все, чого душі заманеться. Країна набирає сил, і її прапор все більше впізнають у світі. Так само, як портрети обох Шевченків. І Кобзаря, і футболіста.

Сергій СНІСАРЕНКО

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
1 + 18 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?