Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Серпень 2013
 

Утилізаційний податок: автомобілі стануть розкішшю | Газета 7 Днів

Утилізаційний податок: автомобілі стануть розкішшю

01.08.2013 00:00
Переглядів:266

«Багато років їжджу на старенькому “Опелі” й дуже рада, що маю хоч таку машину. А тепер мене аж страх бере: невже й на це моє малесеньке благо підняли руки народні обранці? Коли закон про утилізацію автомобілів  запровадять, простому українцеві не те що мріяти про новішу машину буде годі. Тоді й зароблене горбом його авто будь-який постовий з легкістю відправить на штрафмайданчик: напише в протоколі, що воно потребує утилізації. А за вбивство власної машини нас ще й змусять заплатити. Хто таке бачив? Старенький автомобіль можна було продати, хоча б на запчастини».

Ці слова нам довелося вислухати від давнього друга редакції Світлани Григорівни. Дуже позитивна жінка, приватний підприємець, хоча й на пенсії, ніяк не могла збагнути рушійних сил такої «турботи» про неї. Ми ж спробували розібратись, які наслідки матиме така новація для українців. Звісно, якщо Президент не накладе на неї вето.

Нічого особистого, тільки бізнес

У цьому питанні начебто ворогуючі депутати виявились однодумцями. 4 липня Верховна Рада прийняла в цілому подані депутатом від Партії регіонів Ярославом Сухим і опози­ціонером із БЮТ Валерієм Крайнім два законопроекти – № 0936 «Про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів» і № 0975 «Про внесення змін у Податковий кодекс щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів». Якщо Президент підпише ці закони, то вже з 1 вересня імпортери й виробники авто при розмитненні машин платитимуть до бюджету утилізаційний збір.

Базова ставка сягатиме 5,5 тисячі гривень. А щоб розрахувати конкретну суму, застосовуватимуть коефіцієнти від 0,86 до 5,5 залежно від об’єму двигуна. Найпопулярніші в народі легковики з робочим об’­ємом від 1 до 2 літрів подорожчають майже на 1000 доларів. Та це якщо купувати нову машину. Більшості ж співвітчизників таке придбання не по кишені. І той, хто схоче купити потриману машину, зі свого мізеру повинен буде віддати державі удвічі, а то й у кілька разів більше.

Екологія тут ні до чого

Дарма що у версію про нібито турботу про довкілля не вірить ніхто, а найменше – головний ініціатор законодавчої утилізації, депутат-регіонал (раніше – бютівець і нашоукраїнець), а за сумісництвом – і почесний президент корпорації «УкрАвто» Таріел Васадзе. А що було робити мільярдерові – пролобійоване ним же спеціальне мито, уведене в Україні 13 квітня цього року, хоч і реально пожвавило продаж його «Ланосів» і «Форз», не врятувало український автопром від довготривалого падіння в штопор.

Щоправда, мито й вивело «ЗАЗи» у лідери депресивних продажів. У червні в Україні продали 1521 таке авто, й вони обігнали найпопулярніші до цього «Хюндаї» (1318) та «Тойоти» (1073). Але за даними самої ж «УкрАвто» (їх обнародувало інтернет-видання «Авто.mail.ru»), перше півріччя ознаменувалося для зазівців зменшенням реалізації на 5 відсотків відносно тих же місяців 2012 року, а тоді корпорація теж переживала спад.

Голова Союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах так прямо й заявив на всю країну: «Парламент захистив вітчизняного автовиробника, і тепер наші автоскладальники матимуть роботу, а бюджет – прибутки».

Хто за це заплатить?

За новим законом (якщо Президент не накладе на нього вето) екологічний податок на утилізацію сплачуватимуть особи, які ввозитимуть транспортні засоби на митну територію України, вироблятимуть транспортні засоби для продажу на внутрішньому ринку України або купуватимуть автомобілі в осіб, котрі не платять цей збір відповідно до Податкового кодексу. Як ви думаєте, на кого всі продавці перенесуть весь тягар нового податку на омріяне рухоме майно? Правильно, на вас, на покупця.

Автомобілі в Україні подорожчають на розмір утиліза­ційного мита. Авто у нас і так купують мало, а будуть купувати ще менше. А виробники й продавці, які через це втратять і так нечисленних покупців, не отримають із того ні копійки: збір відправиться до держбюджету. Тільки вітчизняних автовиробників і автозбиральників, котрі зобов’яжуться забезпечити утилізацію вироблених ними транспортних засобів, від екологічного збору звільнятимуть.

До списку щасливчиків автоматично потрапляють «Богдан», «Єврокар» і «ЗАЗ». Можливо, через це Сергій Соломчук, директор підприємства «Рівне-Авто», яке входить у групу компаній «УкрАвто», так упевнено завірив нашого кореспондента:

– Думаю, що автомобілі, які виробляють в Україні, не подорожчають. Врешті, по «АвтоЗАЗу» у нас є готові майданчики для утилізації, ми можемо хоч завтра розпочинати цю роботу, треба лише виготовити пакет документів. Хоча говорити про це ще зарано, але простим мешканцям нема чого непокоїтися: ціни на їхні улюблені вітчизняні марки не підуть угору.

Інша справа – підприємства, які мають в Україні збиральні потужності. Їх можуть звільнити від податку на три роки, та лише у тому разі, якщо вони збудують в Україні повноцінні автозаводи, на яких зварюватимуть і фарбуватимуть кузови та облаштують власні потужності з утилі­зації авто. Формулювання відразу нагадує минулорічне російське диво. Адже саме після запровадження утилізаційного мита на території наших північних сусідів 22 світові іноземні бренди органі­зували виробництво 36 моделей автомобілів.

Погодьтеся, повірити, що в Україні з уведенням нового збору може щось не подорожчати – те саме, що розписатись у власній недолугості. Та й іноземці навряд чи поспішатимуть нарощувати потужності виробництва в країні з непередбачуваними законодавчими сюрпризами.

І не варто порівнювати себе з Росією: обсяги їхнього ринку в десять разів більші, отже, працювати на ньому буде вигідно попри все. Та й купівельну спроможність росіян і українців порівнювати не варто. А от те, що десятки тисяч наших простих співвітчизників переглянуть у бік підтягання пасків свої плани на стабільність і добробут – гарантовано.

Прощавай, секонд-хенд

Згадалася стара притча, як посварилися два українські пани. Один тоді влупив щосили межі очі слугу свого опонента, другий так само – холопові першого. У ситуації з утилізаційним збором першими бійку почали російські законодавці. Вони запровадили небачені в світі побори для імпортерів. У результаті по лобі отримали прості українці, бо спочатку в нас мало не зупинилося виробництво автомобілів, орієнтоване здебільшого на північного сусіда, і робітники залишилися без зарплат.

Але «свій власний» пан лупонути по Росії не наважився. Вдарив по нас же спецмитом. Та ще й яким вибірковим: «Ягуари» і «Лексуси» під нього не потрапили! Не допомогло. То наш законодавець, якому незмога дотягнутися до чуба російського холопа, добавив своєму ж під зад утилізаційним збором!

Як зреагував вторинний ринок на новий податок? У цю суботу рівненський автомо­більний базар, здалося, завмер. Майже ніхто нічого не купував, усі видивлялися, бажаючи збагнути, в яку сторону гойднуться цінові терези. За оцінками знавців, ціни не змінились ані на європейські, японські чи корейські машини випуску після 2000 року, тобто на ті, які фахівці вважають набагато кращими за дива українського автопрому, навіть ті, що щойно виїхали із салону, ані на відверті «лахи», іржаві радянські «жигулі» та затрапезні латані іномарочки, що за всіма параметрами підпадають під примусову утилізаційну ліквідацію. Перші не подорожчали, бо ціни на них і без того захмарні для середньо­статистичного українця.

Ми, наприклад, прицінилися до «Фольксвагенів». За доброго ще «Гольфа» продавець правив 12 тисяч доларів, хоча й натякав, що трохи «підсунеться», якщо машину й справді купуватимемо. Одинадцятирічний «Ланос» польської зборки віддавали за 4500. Дарма що в самій Польщі за нього не дадуть і 800 долярів. «Спробуй сам прижени і розмитни, побачиш, у скільки тобі обійдеться», – жовчно відказав продавець і втратив будь-який інтерес до вередливого клієнта. За ще бадьору вазівську «шестірку» 1993 року просили 2500 доларів, а вкотре переварену-перефарбовану «трійку» сімдесят якогось року віддавали за 600.

Але всі – і продавці, й покупці, були впевнені в одному: з націнкою в дві тисячі доларів жоден демократичний автомобіль не продасться. Бо практично нереально продати машину й зараз: ціни надвисокі, а грошей у людей катма.

Благородні наміри?

Кілька днів тому в ефірі спеціального телеканалу для банкірів депутат Верховної Ради Дмитро Святаш заявив, коментуючи ухвалення парламентом Закону «Про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів», що в Україні негайної утилізації потребують 1,5-2 мільйони автомобілів.

– Вони ще не є антикварними, але це автомобілі радянського виробництва, яким 25-30 років, – заявив депутат без тіні сорому перед виборцями, які, на відміну від нього самого, не можуть дозволити собі купити кращий засіб для пересування. На словах нардеп запевнив, що ніхто примусово не буде відбирати у власника стару машину. – Хочу заспокоїти всіх – законом це не передбачено… Згідно з Конституцією ніхто у вас не може забрати вашу приватну власність.

Святаш назвав вигадкою і те, що якщо автомобіль перейшов граничний вік, його начебто будуть забирати на штрафмайданчик.

Хоча в ухваленому Законі «Про внесення змін у Податковий кодекс щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів» недвозначно записано, які авто підлягають утилізації. У п. 2 ст. 3 визначено, що це транспортні засоби, які випущені понад 30 років тому й не мають оригінального двигуна, кузова і рами, не збережені й не відреставровані до оригі­нального стану.

Незалежні фахівці, а серед них і генеральний директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів Олег Назаренко, вважають, що таке формулювання загрожує великими проблемами для багатьох автовласників. Як діятиме механізм визначення, чи «підлягає» знищенню ваше авто, хто матиме повноваження визначати це, законодавці не дають зрозуміти. Залишається лише надія, що вони хоча б передбачать ці механізми в правовому полі.

Як ви думаєте, що треба зробити, аби власник старого драндулета пересів на новеньку сучасну машину, салон якої пахне заводом? Вірно! Запропонувати кожному українцеві високооплачувану роботу, збільшити пенсії, зменшити податкове навантаження на працівників. А ще – забезпечити українців автомобілями за доступними цінами та зацікавити банки надавати на їх купівлю вигідні кредити.

Непогано було б запровадити, як в Європі, практику цільових державних компенсацій на придбання нового авто для тих, хто погодився відправити стару машину на шрот. Наприклад, у розмірі мінімального першого внеску на купівлю вітчизняного автомобіля. Врешті, не завадило б упровадити й страхові пільги на новопридбані авто і цим полегшити життя тим, хто сплачує кредит. Ну хто тоді, скажіть на милість, тримався б за свій скриплячий металобрухт.

Наші ж законодавці пішли власним шляхом. Вирішили лобіювати інтереси своїх колег – кількох вітчизняних виробників малозатребуваних машин. Це набагато простіше, та ще й, дивишся, якась копійка до бюджету перепаде. Може, й так. Але душа болить про інше: а хто і коли почне лобіювати інтереси простих українців? Тих, для кого утилізаційний збір може зненацька зробити будь-який автомобіль недосяжною розкішшю.

Сергій СНІСАРЕНКО

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
13 + 5 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?