Зробити власними руками те, чого не вистачає нам для щастя

Чи є у Рівному можливість для ще зовсім юних хлопців і дівчат не просто жити в місті, вчитися, гуляти вулицями, парками, займатися улюбленими справами, ну, там, співати, танцювати, грати на гітарі або виписувати перед друзям на велосипеді чи скейті карколомні викрутаси, а й проявити себе в корисних для громади справах? Бо саме молодим насправді щиро і без тіні користі для себе так хочеться зробити світ навколо себе хоч трошечки яскравішим, добрішим. Й комфортнішим – щоб люди, ті, які живуть навколо них, теж потепліли серцем і душею.

Знайомтеся: одна з дівчат, які мають таке бажання, – Іванка Грицюк. Вона студентка, вчиться на математика і програміста, а ще – співачка. Та головне – відкрита, небайдужа та дуже гарна і талановита дівчина. Так сталося, що у свої сімнадцять Іванка згуртувала коло себе гурт однолітків і однодумців, які бажають внести у життя громади свій свіжий струмінь. Так-от, Іванка нещодавно запропонувала рівненському меру Володимирові Хомку підтримку й допомогу, свою і друзів. Але не просто так, адже молоді люди, як виявилося, також хотіли би відчути підтримку рівненського мера.

– Ми хочемо допомагати літнім людям, інвалідам, військовим із АТО, багатодітним сім’ям, аби у їхньому житі було побільше позитиву, – розповіла Іванка. – Як визначити, чого не вистачає для щастя людям, скажімо в нашому, Північному мікрорайоні? Це дуже просто: можна запитати у старших по будинках. А далі – разом молодим, активним і старшим, усім мешканцям будинку долати ті нагальні негаразди. Я завжди була впевнена, що можна попросити про підтримку й мера, Володимира Хомка, щоб він теж чимось допоміг. Нам так хотілося б зробити разом з нашими сусідами ремонти в деяких під’їздах. Бо часом вигляд їхніх стін – це просто катастрофа. Подивишся – і вже псується настрій. Маленькі діти мають гратися в дворах на гарних і привабливих майданчиках. 

А що насправді? В багатьох дворах їх треба відремонтувати або поставити нові. Моя організація готова долучитися і до цієї справи. Ми небагато заробляємо, майданчик поки що не купимо. Та власні руки пропонуємо для загальної справи залюбки: готові встановити, пофарбувати, організувати ігри для дітей. Я спілкувалася з мером й зрозуміла – він саме та людина, яка мені потрібна. Він дуже хоче теж співпрацювати з молоддю, йому цікава, імпонує наша думка і наші інтереси. І він, так само, як і ми, відкритий до співпраці. Тепер я впевнена: із нашої спільної справи невдовзі вийде добрий результат.