Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
 
Серпень 2016
 

Повідомлення про помилку

  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Deprecated function: The each() function is deprecated. This message will be suppressed on further calls в menu_set_active_trail() (рядок 2405 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/menu.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
  • Notice: Trying to access array offset on value of type int в element_children() (рядок 6595 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/common.inc).
×

Свої заводи зупинили, зате впустили на український ринок чужі | Газета 7 Днів

Свої заводи зупинили, зате впустили на український ринок чужі

04.08.2016 09:38
Переглядів:511

Завод стоїть – зарплата йде

– З усього, що нині відбувається на підприємстві, найскладніше питання – зарплата. Ми завжди гордилися тим, – каже Михайло Заблуда, – що протягом останніх 13 років не затримували виплату зарплати. Але, як кажуть, куля нас наздогнала. Після короткотривалої роботи протягом п’яти місяців у квітні ми мусили знову зупинитися. Причому зупинили нас примусово – довели до такого стану, що або станеться аварія, коли нам примусово перекриють газову засувку, або треба зупиняти виробництво.

Стояли ми не просто так, а перейшли на режим капітального ремонту. До сьогодні капітально відремонтували всі цехи і виробництва, отже, я вважаю, що ми готові до того, щоб відновити виробничу діяльність хоч завтра. Враховуючи те, що крім нашого не працюють ще два заводи – Сєверодонецький, який розташований у зоні активних бойових дій, і Горлівський, а трудовим колективам цих підприємств у той же час в повному обсязі виплачується зарплата, то, звичайно, у нашого холдингу (йдеться про холдинг OSTCHEM, який об’єднує активи азотної хімії Group DF Дмитра Фірташа – ред.) виникли певні фінансові труднощі. Зрештою вони наздогнали і нас. Доки ми працювали і заробляли гроші, це ще не відчувалось. Але попит на добрива впав у зв’язку із завершенням весняного циклу сільгоспробіт, і, звичайно, впали ціни. Тому стартувати сьогодні ми не можемо. Ринкова кон’юнктура цін така, що ми просто збиткові. Зараз у нас ціна тонни селітри менша, ніж наші затрати на газ для того, щоб виробити тонну селітри. Якщо тонна селітри коштує на ринку в межах 130–132 доларів, то газова складова для виробництва тонни селітри в нас становить 138–140 доларів. Це одна з причин того, що наша пауза в пуску виробництва затягнулась: ми очікуємо підвищення ціни на ринку мінеральних добрив до розумного рівня з урахуванням осіннього попиту.

Хоча тут теж є певні застереження. За весняний період сільгоспробіт на території України реалізовано російської селітри майже мільйон тонн. Це фактично той обсяг міндобрив, які чотири підприємства нашого холдингу випускали протягом року і забезпечували український ринок добривами вітчизняного виробництва. Тепер же цей ринок на 70 відсотків зайнято росіянами. Звичайно, нам з ними боротися складно.

Як стала можливою російська експансія українського ринку добрив?

– До минулого року в нас діяли обмеження у вигляді мита на російські мінеральні добрива близько сорока доларів за тонну, – розповів Михайло Заблуда. – Щоб поставити селітру на наш ринок, вони мусили заплатити в бюджет близько 40 доларів з кожної тонни. Це колосальні гроші. Та нас зупинили, а це мито для росіян відмінили дуже простим способом. Видали постанову Кабміну про «спрощення системи реєстрації і видачі дозволів на використання мінеральних добрив і засобів хімзахисту на території України на ті речовини, які раніше не застосовувались». Що це означає? А те, що росіяни назвали свою селітру, умовно кажучи, іменем «Петро Іванович» і зареєстрували її на території України протягом буквально двох тижнів, змінивши вміст азоту на менш ніж один процент, як начебто нове добриво, і завезли його до нас без жодного мита та стали успішно продавати. Ось така маленька історія про те, чому нам погано, а їм усім добре.

Звичайно, на тлі цих подій у нас виникли фінансові проблеми. Ми їх вирішити не можемо, доки не запустимо виробництво. Через це й виник місячний розрив у виплаті зарплати. Хоча все одно зарплату ми виплачуємо. Не два рази на місяць у певні дні, як раніше, а в міру надходження коштів. Надійшли кошти – тут же перечислили їх на картки людям.

Чому шахтарі страйкують, а хіміки – ні?

Вся Україна знає про аналогічну ситуацію з вугіллям. Про те, що його везуть з Південної Африки, замість того щоб купувати на своїх шахтах. Чому хіміки не протестують проти російської експансії на ринку добрив так само активно, як шахтарі проти африканського вугілля? Про це ми запитали у Михайла Заблуди.

– Так, ми не кричали про це на площі, – відповів він. – Бо на підтримку розраховувати не доводиться. У мене за 13 років роботи в Рівному склалась практика зворотної підтримки. Єдиний, хто нас підтримує постійно, – це міський голова Володимир Хомко. Бо він розуміє, що зупинити наше виробництво – це означає вийняти з бюджету міста 7 мільйонів. Завдяки тому, що ми постійні платники податків. Усім іншим було все одно. Я досить часто брав участь у засіданнях Кабміну з цих питань. Але коли при Тимошенко такі питання розглядались розгорнуто, то в Яценюка цього не було взагалі. Він, бачте, сам усе знав, умів і розумів, тому в нього не було потреби прислухатися до когось. Але в нашій державі таке ставлення до всіх. Візьміть будь-яке інше підприємство – наприклад, з машинобудування, металургійної галузі, всі стоять. Коли нам розказують, що на один чи два проценти підвищився рівень виробництва, то це можна м’яко назвати некваліфікованістю чиновників, які про це розповідають. Нема ніякого підйому! У нас усе лежить. Економіка не працює. Грошей нема. Як піднятися? Реально шляху не видно. У нас навіть електроенергію дівати нікуди.

Чутки про скорочення значно перебільшені

Значно перебільшені порівняно з реальністю чутки про скорочення персоналу пішли гуляти містом через консервацію на Рівнеазоті адипінового виробництва. Михайло Заблуда сказав з цього приводу таке:

– Адипінове виробництво – наша велика надія і велике розчарування. Починаючи з 2003-04 року ринок синтетичних смол розвалився, і наш складовий компонент – адипінова кислота – виявився нікому не потрібний. Ми все сподівалися, що запустимо і зможемо зберегти це виробництво. Я за нього дуже чіплявся, бо на ньому зав’язано 40 відсотків потужності підприємства. Але попит на адипінку впав до нуля, адже це напівпродукт, а підприємства, які його використовували, тепер володіють повним циклом. Останні п’ять років адипінове виробництво не працювало, воно не випустило жодного кілограма продукції. Та колектив ми не розформовували. Займали людей іншою роботою і сподівалися, що ось-ось запустимося. Сьогодні вже очевидно, що найближчим часом це виробництво не запустимо. Тому ми його консервуємо. Частину персоналу залишимо для збереження обладнання у діючому стані, а решту скоротимо. Із 283 працівників залишиться приблизно половина – чоловік до 140.

Плани технічного розвитку підприємства передбачали до 2020 року збільшити обсяги виробництва товарної продукції за рахунок введення нових потужностей удвічі. У нас обладнання і ті технічні рішення, які були реалізовані в останні роки технічною службою, на такому рівні, що в радянські часи за це давали б звання Героя соцпраці чи якісь ордени. Самі виробляємо 20 мегават електроенергії в годину. А раніше ж цього не було. Ми довели виробництво азотної кислоти до 800 тисяч тонн на рік, а ще десять років тому мали тільки половину цього. Ми три нові агрегати збудували руками працівників заводу – від проекту до монтажу. Потужності з виробництва міндобрив сьогодні фактично довели до 1–1,1 мільйона тонн селітри на рік.

Ми готові до пуску хоч завтра. Від запуску до виходу на повну потужність нам потрібно 7 днів. Чекаємо, що в серпні, коли після збору врожаю сільгосппідприємства розпочинають підготовку грунту під новий врожай і збільшується попит на добрива, ситуація з цінами зміниться. Якщо зможемо вийти за рамки собівартості, то запустимо виробництво.

 

Звідки взявся дисбаланс ціни?

Михайло Заблуда пояснює це так: 

– Ціна на ринку визначається попитом і пропозицією. Світовий ринок складається з окремих ринків регіонів чи держав. І кожна держава в силу об’єктивних факторів регулює рівень ціни. Взяти Німеччину. Вона має своїх виробників добрив. І ціну на ринку Німеччини встановлює Німеччина – таку, щоб її виробник був у виграші, а не боровся за виживання. Бо він заробляє для своєї держави гроші. То якщо на їхній ринок прийде, наприклад, Україна, нас туди не впустять або в кращому разі виділять нам квоту. Але ж усе це робиться на рівні державних домовленостей. 

І якщо б ми отримали квоту, то продавали б свою селітру за їхньою ціною. А в Європі ціна на мінеральні добрива завжди удвічі вища, ніж у нас. Просто шлях нашої селітри до європейського ринку за існуючих умов захисту кожного регіонального ринку такий, що без зниження вихідної ціни при продажу не обійтися. На жаль, ми змушені продавати свої добрива через посередника – у порту в Одесі, а не в Європі. Туди приїжджають світові фірми, які мають гроші і склади, та й, користуючись моментом, пропонують низькі ціни. Складають там куплене задешево добриво, а в період підвищення попиту розвозять добриво по регіональних ринках. Була надія, що коли ми ввійдемо в ЄС, ВТО, то нас на ці ринки допустять. Та насправді нас дурили. Такого бути просто не могло. Бо на ринку Європи все розписано. Тільки в критичних ситуаціях на цей ринок можна потрапити.

Держава може допомогти виробникам, але не допомагає

Україна повинна б сформувати внутрішній ринок добрив і захищати його, як захищають свої ринки всі держави світу. А для цього потрібно збалансувати потреби й економічні інтереси сільгоспвиробників та хіміків. Щоб селянам було вигідно купувати нашу селітру, а нам її продавати. Щоб вони і ми могли жити і розвиватися, каже Михайло Заблуда.

Друге – сировина. Газ – це для нас сировина. Тому не потрібно для підприємства пред’являти ті самі вимоги, що й до тих, хто спалює газ. Бо ми готуємо з нього продукт. Тому ціна на газ повинна бути ринковою. Якби вона в нас була ринковою, то в мене б не виникало сьогодні питань про те, яка собівартість, а яка реальна ціна. Висока ціна на газ, то висока й на міндобрива.

Третє. Нам, виробникам, дуже треба, щоб наша держава працювала з іншими державами і домовлялася про продажі. Якби домовилися з державами світу про продаж хоча б 10–15–20 тисяч тонн селітри в наших сусідніх країнах, ми б уклали річний план виробництва. А ми, продаючи на експорт свою продукцію, заробляли б для держави оті долари, яких нам не вистачає, щоб купити газ. Коли в нас буде достатньо доларів, то для нас не матиме значення, скільки коштує той газ на зовнішньому ринку. Бо він все одно буде збалансований з усіма іншими цінами, як це відбувається в усьому світі. А в нас держава від цієї роботи усунулась. Ніхто ні з ким не домовляється про квоти. Про захист нашого виробника і продукції ніхто не дбає. Навпаки, ось притягнули на наш ринок чужого виробника.

Я не тільки про наше виробництво кажу. Допомагати треба й селянам. Бо вони зберуть урожай у серпні, і більшість із них не знатиме, куди його подіти. 

А тут прийде добрий дядя-покупець і запропонує півціни. Не хочеш віддати за півціни, то нехай пропадає у тебе. Де державні закупки? Якби встановили державну ціну на закупки, то перекупник побоявся б, що завтра може залишитися взагалі без зерна. Держава, викупивши свою квоту, дала б можливість селянському господарству не вмерти, а розвиватися далі. І господарству вигідно, й державі, яка отримує від нього податки. І всі суміжники розвиватися зможуть. Хіміки, наприклад. А хіміки дадуть роботу металургії, а ті – машинобудівникам і приладобудівникам. Нема тепер цього ланцюга, зруйнований. Раніше в нас пів-Києва було зайнято на приладобудуванні. А тепер? Торгові центри…

Який нам захист потрібен? Яка допомога? Лояльність до власного виробника! Не на словах, а на ділі.

 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Коментарі

Иван

"Враховуючи те, що крім нашого не працюють ще два заводи – Сєверодонецький, який розташований у зоні активних бойових дій, і Горлівський..." Правильно наоборот. В зоне активных боевых действий находится Горловский "Стирол".

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
9 + 1 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?