Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
 
Жовтень 2016
 

Не заховатися від Божого гніву ні у скелі, ні в горі, ні в землі | Газета 7 Днів

Не заховатися від Божого гніву ні у скелі, ні в горі, ні в землі

06.10.2016 12:23
Переглядів:588

Такий напис наказав зробити жінці сажею на стіні ясновидець з хутора поблизу Буди.

З часу свого проживання на Рокитнівщині (а це вже четвертий десяток років) мені постійно доводилося чути з людських переказів про диво-людину, яка мешкала в нашому районі за часів польської влади. Звали цього незвичайного чоловіка Терентій Іванович Люмах. Народився він у селі Рокитне орієнтовно 1857 року, проживав на хуторі за два кілометри від села Буда, активно пророкував з 1919-го до кінця життя. Помер 1939 року у 82-річному віці й похований на місцевому кладовищі.

Дар бачити майбутнє

Мав він незвичайний дар пророкування майбутнього на багато десятиліть вперед, аж до кінця існування світу. Так він запевняв за життя. Передбачив більшовицький переворот, розстріл царської сім’ї, Другу світову війну і її результати, масове винищення єврейства гітлерівцями в загарбаних країнах, зокрема й у нашому краї. За його порадами сотні євреїв із Рокитнівщини, які повірили йому, виїхали напередодні війни до США та країн Південної Америки. У деталях пророкував він і науково-технічний прогрес: створення могутньої атомної зброї, виникнення телебачення, засобів мобільного зв’язку, інтернету.

Один авторитетний у нашому районі чоловік, мати якого близько знала Терешка (так називали його люди) розповів таку історію. Жінці з села Буда терміново потрібно було піти в сусідні Остки, аби запросити на весілля до Масевич родичів. Шлях туди в ті часи був дуже важким. Потрібно було перейти кілька річечок, подолати непролазні хащі й болота. На ті 9 кілометрів, щоб встигнути повернутися додому в умовах повного бездоріжжя, потрібно було витратити цілий день. До того ж навколишні ліси кишма-кишіли вовками. Польська влада дуже берегла ліси та їхніх мешканців, і відстріл сіроманців був заборонений. Тож цей невеличкий за нинішніми поняттями відрізок шляху був ще й небезпечним. Якось до її оселі зайшов Терешко. Глянувши у стурбовані очі жінки, сказав: 

– Я знаю, тобі потрібно йти в Остки і ти боїшся вовків. Йди спокійно і нічого не бійся, я помолюся за тебе. Недалекий той час, коли тобі не треба буде нікуди ходити.

На запитання жінки, як це може статися, він відповів, що в кожного при боці або в кишені буде невеличка штучка, за допомогою якої люди будуть спілкуватися на відстані. А в тих місцях, де у неї нині стоїть кутя, стоятимуть бугаї з голубим оком, в якому розмовлятимуть, співатимуть і танцюватимуть люди, все довкілля буде обсноване дротами на стовпах, по яких йтиме в оселі світло. У кожному селі стоятимуть високі залізні вежі, й буде створена невидима всесвітня павутина, з якої люди будуть отримувати будь-які новини.

Нині зміст таких пророкувань нам цілком зрозумілий, а в ті часи вони неграмотним поліщукам здавалися безглуздими, тому більшість не йняла їм віри і прозивала провидця дурним Терешком. Прислухалися до нього лише ті, хто мав сильну віру в Бога, бо й сам він був людиною глибоко віруючою і мав авторитет серед набожних людей.

Колишня польська влада суворо забороняла йому пророкування, бо їй він теж передбачив близький кінець. Якось за непослух рокитнівська польська дефензива запроторила його до буцегарні в сусідніх Сарнах. У Рокитному не було тоді відповідного приміщення. Яким же було здивування вартових, коли при цілісності замків в’язня на ранок на місці не було. Начальство хотіло суворо покарати вартових за службове недбальство, але ті запевняли, що несли службу сумлінно, тож через двері він вийти не міг. Заарештували Терешка вдруге, та ситуація повторилася. Тоді поліція зрозуміла, що він має зв’язок із вищими силами, тож дала йому спокій.

Терешко застерігав від захоплення благами цивілізації

Мав він можливості надзвичайні. Йдучи, наприклад, сільською стежкою, міг раптово опинитися на даху будинку чи клуні й звідти пророкувати людям майбутнє, закликаючи до богобоязні й покаяння. Передбачив Терешко розквіт транспортного сполучення, крах більшовицького режиму та падіння колгоспної системи, остаточне розтління моральних якостей людини, що й призведе до загибелі людства на землі. Йому були відкриті всі таємниці на землі, а якби не згрішив і не обійняв одного разу чужу жінку, то багато чого було б відкрито для нього й на небі. Бо розпуста, казав він, – найбільш гидке діяння в Господніх очах.

У розвитку науково-технічного прогресу він бачив лихий умисел темних сил, а тому застерігав людей від захоплення благами цивілізації, як і будь-якими земними благами взагалі. Настане час, казав він, коли гроші, золото та інші коштовності не матимуть ніякої ціни. За автомобіль, у який нічого буде залити, не даватимуть і виїденого яйця, а за буханець хліба віддаватимуть половину розкішного будинку. Застерігав людей від накопичення багатств і напоумляв триматися подалі від тих, хто такими багатствами володіє. Казав, що влада тих, хто будує розкішні палаци та обносить їх гранітними мурами, буде короткою. Всі їхні багатства здобуті на неправді, крові й кістках. Напиши сажею на стіні, казав він тій самій жінці, що не заховатися їм від Божого гніву ні у скелі, ні в горі, ні в землі.

Про пророка згадали лише після його смерті

Після смерті провидця, яку він теж точно напророкував, сказавши, що не доживе рівно тиждень до приходу в Рокитне більшовиків, люди потроху стали забувати незвичайного земляка. Та коли почали збуватися його пророцтва, стали пригадувати і переказувати всі його слова й передбачення.

Передбачив ясновидець і винищення лісових багатств та запасів каменю на землях Полісся та, що найбільше турбує, близький кінець світу. Людство остаточно розтліє в розпусті, пияцтві, беззаконні, прагненні земних багатств, у жодній родині не буде злагоди і спокою. Сонце стане давати не благодатну, а руйнівну енергію. Земля порепається від спраги, і на ній утворяться такі тріщини, які неможливо буде перестрибнути. Настане голод, хвороби, людський мор та страшна, небачена досі за руйнівними наслідками війна. Це станеться тоді, коли між селами Буда та Синіжево буде збудовано останній будинок, передрікав провидець.

Якби людство покаялося, говорив Терешко, то Бог продовжив би життя на землі ще на тисячоліття. На запитання, чи продовжить, відповів коротко: «Ні».

Ось такого незвичайного, унікального чоловіка народила у не такому вже й далекому минулому поліська земля. Можна вірити або не вірити його пророцтвам, але те, що він пророкував, досі збувається з неймовірною точністю. Дуже не хочемо ми вірити лише у близький кінець світу і на це маємо всі підстави – його пророкували вже не раз, і ми, дякувати Богові, пережили вже чимало таких «кінців світу». Та й Ісус Христос на це запитання відповідав, що про день той і час ніхто не знає, навіть ангели, а тільки Отець небесний. Отже, не міг його знати й наш славнозвісний земляк.

З переказів земляків записав Леонід ІЩУК

 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
8 + 6 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?