Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
 
Жовтень 2016
 

Сокира і пилка | Газета 7 Днів

Сокира і пилка

06.10.2016 11:45
Переглядів:568

на фото: «Лісоповал», що залишив по собі дюжину пеньків, влаштували під стінами ОСББ на вулиці Коновальця,7. Дерева були хоч і зелені, та аварійні.

Ці два інструменти завжди присутні при тому, коли дерева зносять. Але чи означає це, що вони стовідсотково є ворогами зелених насаджень? І чи завжди стовідсотково праві громадські організації екологів, які здіймають галас щоразу, тільки-но над деревом занесуть сокиру чи нагострять на нього пилку?

Якщо аналізувати скарги і звернення до влади, преси, інших структур про все, що стосується зелених насаджень, то, звичайно, переважно такі звернення пишуть не захисники дерев, а ті, кому вони заважають. Наприклад, затуляють вікна. Чи загрозливо нависають над дахом будинку або стоянкою, де людина тримає свій автомобіль. Чи сильно забруднюють навколишнє середовище. Отже, людина має купу клопотів із тим, щоб прибрати все, що скидають дерева, – пух, пилок, перезрілі плоди, шкаралупи цих плодів, листя тощо. 

З блага виростає зло, якщо дерева садити бездумно

У сучасному місті ми постійно ущільнюємося. Місто розростається, кількість мешканців збільшується, тож кожен клаптик землі набуває чимраз більшої цінності. Звичайно, при цьому хочеться все ж зберегти здорове екологічне середовище, яке створюють і зберігають у місті зелені насадження. Проте, коли ми садимо в землю маленький метровий саджанець, треба передбачати, на що він перетвориться і які проблеми може нам створити через кілька років чи декілька десятиліть.

Протягом року в Рівному зрізують близько 650-700 аварійних, фаутних та сухих дерев. 

 

А тому при висаджуванні дерев чи при боротьбі за кожну рослину (навіть ту, що розплодилася шляхом самосіву чи відбрунькувалася від материнського стовбура) треба керуватися не тільки здоровим глуздом, а й нормативами, чітко виписаними у Державних будівельних нормах. 

Пряма мова

Олег ПОВАР, архітектор: 

– Із озелененням міста, на перший погляд, все в законодавстві зрозуміло, проте на практиці питань виникає дуже багато. Основними документами, що регламентують посадку дерев є ДБН (Державні будівельні норми). Також існують чинні Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України. Ці документи стосуються зони багатоповерхової забудови та міських центрів.

За пунктом 8 ДБН В.2.3-5-2001 зелені насадження на вулицях, дорогах і площах повинні забезпечувати захист населення від шуму, пилу, вихлопних газів, покращувати мікроклімат (підвищення вологості, створення тіні), відповідати архітектурно-художнім вимогам і умовам безпеки руху. Асортимент деревно-чагарникових порід повинен підбиратися відповідно до місцевих грунтово-кліматичних умов, володіти шумозахисними властивостями, пилегазостійкістю, декоративністю. Відстані між стовбурами дерев у разі рядового насадження слід визначати залежно від розмірів їхніх крон, але не менш як 5 метрів між місцями насадження дерев з широкою кроною і не менш як 2 метри – між кущами. Від краю проїзної частини вулиці (кромки укріпленої смуги узбіччя) стовбур дерева повинен бути на віддалі 2 метри, а чагарники – на півтора. Від пішохідного переходу в одному рівні, зупинки громадського пасажирського транспорту дерева і кущі не можуть бути ближче, ніж за 10 метрів. Від краю тротуару чи садової ділянки – 0,7 та 0,5 метрів, від щогли чи опори освітлювальної мережі, трамваю, опори мосту або естакади дерева садять за 4 метри. А від підошви чи внутрішньої грані підпірної стінки повинна бути відстань: до дерев – 3 метри, до кущів – 1 метр, а до підошви схилу, тераси тощо – 1 та 0,5 метра. Висота чагарників, у разі їх розміщення від краю проїзної частини на відстань від 1,5 до 5 метрів, не повинна перевищувати 0,5 метра. Відстань між кромкою проїзної частини і кроною дерев повинна бути не менш як 0,5 метра. Насадження на вулицях і дорогах не повинні перешкоджати рухові транспортних засобів, пішоходів і прибиральних машин, а на горизонтальних кривих важливо, щоб вони не ускладнювали видимість проїзної частини, тротуарів, технічних засобів організації дорожнього руху. Основним елементом озеленення центральних розділювальних смуг на проїзній частині вулиць і доріг є газон. За ширини розділювальної смуги більш як 4 метри допускається насадження квітів і низького чагарнику висотою не більш як 0,5 метра. 

Гірше врегульована ситуація з приватним сектором. На даний час норми розміщення зелених насаджень на території приватної земельної ділянки чітко не визначені. То й досі забудовники керуються неписаними правилами: дерева від сусідського паркану не мають бути ближче за 2 метри; кущі – за метр. Це залишилося від старих радянських нормативів, що давно втратили чинність. 

За рік кожне дерево поглинає у місті з повітря 30-40 кілограмів пилу та інших твердих частинок. Один гектар хвойних порід затримує протягом року до 40 тонн пилу, а листяних – майже 100 тонн.

Регулювання подібних питань покладено на місцеві органи влади. Таким чином поле для маніпуляцій величезне. Скажімо: сусідське дерево порушує інсоляцію житлового будинку. Скільки спеціалістів потрібно залучити, щоб отримати експертний висновок! Або таке: в одному випадку між сусідами стоїть благенький паркан, відстань до якого не обумовлена жодним документом. Але якщо паркан на бетонній основі, та ще й виконує роль підпірної стінки, він уже є спорудою, що прирівнюється до стіни житлового будинку. Можливо, я тут трішки перебільшив, та при бажанні все це можна довести. Таким чином, уся надія на справедливість при вирішенні сусідських конфліктів спирається як на кваліфікацію архітекторів, які виконують генплан забудови, так і на порядність чиновників, які все це контролюють та узгоджують. У будь-якому випадку, якщо дерево росте з порушенням вказаних нормативів, воно може становити перешкоду чи для споруди, чи для безпеки руху, а тому знесення таких дерев є не тільки правомірним, а й необхідним заходом. 

Дерева страждають від забруднення довкілля і змін клімату

Як і люди, зелені насадження терплять через перенасичене усілякими хімічно-шкідливими домішками повітря, через грунти, в яких осідають ці домішки, та через зміни клімату, викликані цими та іншими причинами. 

У місті такий вплив відчувається сильніше, адже тут зосереджено основні транспортні потоки та основні виробництва. Та коли людина може втекти з міста до села – чи тимчасово (у відпустку), чи й назовсім, то дерева мусять терпіти це агресивне середовище, протистояти йому і захищати від нього людей. 

Тому надзвичайно важливо підібрати для насадження в місті «правильні» породи дерев. Вони відрізняються одні від одних різними рівнями димо- і газостійкості. Поруч із джерелами забруднення атмосферного повітря доцільно висаджувати більш димо- і газостійкі породи дерев і кущів. До таких належать клен ясенистий, тополя чорна, вільха чорна, акація біла. 

Рослини, як найчутливіші до несприятливої дії навколишнього середовища організми, можуть бути використані як показники впливу на них усього різноманіття повітряного забруднення. Це дає можливість оцінювати вміст у повітрі токсичних домішок. Найширше використовують з цією метою лишайники, досить чутливі до оксидів сірки, азоту і фторидів. Ось чому в межах великого міста цих рослин практично немає. 

За рік кожне дерево поглинає у місті з повітря 30-40 кілограмів пилу та інших твердих частинок. Один гектар хвойних порід затримує протягом року до 40 тонн пилу, а листяних – майже 100 тонн. 

Багато токсичних речовин, які є в міській атмосфері, здатні згубно впливати на рослинність. Ушкоджуючи рослини, вони послаблюють фотосинтетичну і, отже, їхню очисну функцію. Доведено, що атмосферні токсиканти, проникаючи в клітини рослин, концентруються в них. При цьому порушуються фотосинтез, дихання і всі інші метаболічні процеси, що, зрештою, призводить до загибелі дерев. Ось чому нині в місті так багато сухостоїв і так багато роботи для сокир і пилок.

Теплі зими сприяють розмноженню шкідників, які нищать дерева

Але агресивна хімія (в тому числі й сіль, якою посипають вулиці взимку, і яка осідає в грунтах уздовж вуличних шляхів та губить дерева) – не єдина причина дочасного вмирання дерев. Ще більше вони потерпають від шкідників, які надмірно розмножилися через помітне потепління клімату. В нас просто не буває тривалих періодів низьких температур, які завжди були найкращими санітарами для всієї шкідницької нечисті. 

Пряма мова

Ірина САВЧУК, начальник міського тресту зеленого господарства:

– На цей рік у нас заплановано знести майже 700 дерев. Із них 430 ми вже зрізали. Це насамперед стосується сухих і аварійних рослин. Щоправда, зрізання фаутних (тобто з наявністю дупел, відшмигів, сухобокості, тріщин, механічних ушкоджень, ушкоджень гнилизною та іншими грибковими хворобами) листяних дерев, як, для прикладу, тополі, ми залишили на період закінчення вегетації, – коли з дерев опаде листя. 

На жаль, у нас простежується тенденція розмноження на деревах шкідників, як-от на каштанах розвелася міль. А застосовувати отрутохімікати в межах міста, щоб знищити шкідників, ми не маємо права. І це проблема не лише Рівного, а й усієї України. Такі проблеми стосуються вже не тільки листяних, а й хвойних дерев. Теплі зими створили сприятливе середовище для розмноження шкідників, які сьогодні масово нищать білі ялинки і сосни. 

Сергій БОРОВЕЦЬ, головний спеціаліст відділу благоустрою управління житлово-комунального господарства міськвиконкому:

– Видалення дерев на території міста відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1045 від 1 серпня 2006 року «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах». Рівняни, мабуть, помітили, що під пилку йдуть практично всі старі розлогі тополі, які поширювали містом пух. Якщо тополя аварійна, фаутна або суха, вона видаляється безумовно. Але буває, що в такому ряду тополь ріжуть і здорове дерево. Бо дерева цієї породи нині не використовуються для посадки на території міста через алергічний вплив на людей. Тополі в нас поступово замінюються на дерева інших порід. У Рівному для посадки використовуються: з дерев – липа, клен, каштан, тополя пірамідальна (вона не розкидає пух у період цвітіння), ясен, туї; а з чагарників та кущів – спірея, ялівець, барбарис та інші. Ці породи мають необхідні для міста властивості, а саме: газостійкість, газопоглинання, фітонцидність, шумопоглинання тощо. Нові породи більш стійкі до загазованості, задимленості та пилу.

У дерев, як і в людей, буває старість

Для того, щоб зрізати дерево, не обов’язково чекати, поки воно всохне. Видаленню підлягають також дерева, які досягли своєї вікової межі. Ця межа передбачена Правилами утримання зелених насаджень в населених пунктах України, затвердженими Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства 

№ 105 від 10 квітня 2006 року.

Повільноростучі дерева листяних і хвойних порід, як-от: дуби, липи, каштани, ясени, сосни тощо, коли ростуть вздовж доріг у місті, вважаються старими вже у віці від 60 років. Хоча тоді, коли вони ростуть у лісопарках, то досягають старості щонайменше у 120 років. Ну а швидкоростучі дерева (акації, тополі, берези, верби тощо) досягають старості на міських вулицях і площах у 45 років, тоді як у лісопарках чи інших санітарно-захисних зонах вони старіють удвічі повільніше. 

 

Наша довідка: 

 

Найпопулярніші і найбільш поширені в Рівному дерева та чагарники: ті, що ростуть уздовж вулиць і тротуарів, – липи, каштани, горобини, берези, пірамідальні тополі; а ті, що ростуть у парках, скверах, на прибудинкових територіях, – фруктові породи, берези, верби, спірея, барбарис, форзиція, ялівець, туя. 

 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
1 + 4 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?