Архів новин

Краса, і радість, і гармонія у акварелях Віктора Завальнюка | Газета 7 Днів

Краса, і радість, і гармонія у акварелях Віктора Завальнюка

21.12.2016 11:46
Переглядів:395

Як добре, що цю невеличку виставку відкрили не в якійсь-там гоноровій виставковій залі за вітринами, а в холі-рекреації рівненської дитячої художки. На виставці – відвідувачі, а тут – юні колеги. Хай трошечки бракує світла, та очі-оченята, що з таким допитливим і непідробним інтересом вглядаються тепер на всіх перервах у майстерні, тонко виписані акварелі рівненського метра-архітектора Віктора Завальнюка і молоді, і гострі: помітять кожен штрих, промінчик світла, і світлу тінь у роботах. У цих маленьких глядачах ще точно не замилилося найважливіше –тендітні, щирі відчуття. Інакше дива в акварелях не побачиш: у них – тонка, прихована краса.

Кілька десятків акварелей Віктора Завальнюка – це ще й історія. Жива історія, про неї якось ніби і буденно, і без лаку, словом, «акварельно», із теплою такою мудрістю і простотою розповідав дітям-художникам на відкритті своєї виставки низенький добрий сивенький дідусь Віктор Васильович. Він хвилювався, розуміючи, що кожне слово, так само, як і сенс його картини, вбирають діти. Це виглядало щиро і зворушливо.

– Чому не стали живописцем-професіоналом, адже могли? Це видно із робіт!

– Я – самоучка. Та після війни і не було можливості навчатися, як ви, в художній школі. Любив у школі малювати, у технікумі, в інституті, на роботі, й зараз. Без малювання я життя свого не бачив. Та думав так: вступити в інститут Смирнова-Ласточкіна в Києві, бути художником, це означатиме – залежатиму завжди від натхнення. А треба й хлібу заробити. То я пішов в архітектурний, а малювання залишилось хобі.

– Чому обрали саме акварельну техніку?

– Я пробував усі: від олівця, фломастера і кулькової ручки до олії. Та де б не був, з собою брав етюдник і альбом. Завжди були чудові ленінградські фарби, 24 кольори, й папір – пачка 20 листів за карбованець двадцять. У цій техніці потрібно відчувати впевненість, писати начисто відразу, бо а аквареллю на папері помилку виправити неможна. Потрібен тренінг: як хірург не може довгий час без операцій, так і аквареліст. І це мені подобалося завжди.

…Папір з роками трішечки жовтіє, та акварельні фарби залишаються яскравими навічно. На стінах рекреації художки розвішена ціла епоха в акварелях. Карпатські краєвиди і архітектура кінця 1950-х, Корецький замок – це вже 70-ті. А ось – знайомі й незнайомі види Рівного: наш обласний музей, а перед ним – болотяна заросла пустка на місці, де тепер красується парк Лебединка. Спортивне свято: Басівкутське озеро, уквітчане веселими куполами парашутів і байдарками. На березі, в воді – рівняни і рівнянки в купальниках «бабусиного» крою. Бурхливі води річки Тиси нестримно рухаються поміж валунами. Гриби на столику на дачі. Життя, збережене для вдумливих нащадків-поколінь в академічній техніці…

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Коментарі

Анонім

Дуже гарна стаття. Автор молодець!!!

Анонім

Сергій СНІСАРЕНКО, Ви напрочуд тонко передали атмосферу того дійства

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
6 + 7 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?