Піраміда в центрі Рівного | Газета 7 Днів

Піраміда в центрі Рівного

25.05.2017 09:18
Переглядів:1062

Нахабні шахраї збудували її в центрі Рівного і зухвало грабують людей під дахом солідної установи при повній бездіяльності правоохоронців

Розумний «заднім» розумом

Вони обкрадають людей серед білого дня, навіть не ховаючись. А закон мовчить. Поліція в купі з прокуратурою розписуються у своєму безсиллі подолати шахрайські схеми.

«У місті Рівному неофіційно діє шахрайська група приблизно з десяти осіб під виглядом британської фірми “Хелікс”. Раніше осередок цих ділків був на вулиці Словацького. Але після нашого звернення до обласного прокурора Олега Соболя поліція порушила чотири кримінальні справи за фактами шахрайств. То група поміняла адресу і переїхала в більш статусне приміщення, пов’язане з іменем колишнього нардепа. Куди? До Федерації профспілок області, на проспект Миру.

Схоже, що незаконна фірма шахраїв працює й з допомогою силових структур. Це наше припущення ґрунтується на тому, що в Івано-Франківську, Хмельницькому, Луцьку такі самі ділки вже відповідають за свої шахрайські дії, а в нас вони розповідають вкладникам, що в них зарезервований офіс у приміщенні обласної прокуратури на п’ятому поверсі, а не лише в якомусь там офісі профспілок. То виникає ще одне “чому?”: чому в Рівненській області аферисти й далі ошукують довірливих людей?

Ми хочемо застерегти усіх: будьте уважними! Не вірте аферистам!

Ініціативна група». А далі – підписи шістьох осіб.

Цей лист до редакції нашої газети приніс рівнянин. Микола Михайлович – пенсіонер, людина з чималим життєвим досвідом. Якось знайомий запропонував йому швидко отримати великі гроші, не заробляючи й не напружуючись, і відразу в доларах. Пенсіонер довірився, і от що з того вийшло…

Вудочку закинули на сімох, «клюнув» один

– Це сталося в 15-му році, в листопаді. Нас семеро пішло до офісу компанії. Та «клюнув» на ту вудку тільки я один. Там у них було чотири столи, комп’ютери, і з кожним претендентом працювали двоє. Обіцяли, що будуть будувати в місті дитсадочок, іще якісь будівлі. «Тому вкладайте кошти в нас, ця фірма не краде, а допомагає людям. А ви подвоїте-потроїте свій капітал за пару місяців», – співала солодко одна з жінок. Так гарно балакала – душа раділа. Звати її Наташа, а прізвище своє вона мені не сказала. Причому «з вулиці» шахраї нікого в спілку не беруть, потрібно, щоб нового вкладника привів хтось зі «своїх».

Я «клюнув». Здав у фірму тисячу п’ятсот доларів, ще й жінку затягнув – вона іще п’ятсот. Кожному сказали, щоби ще трьох людей «завів», а кожен з тих – ще трьох, а ті – іще, і так до нескінченності. Де в мене гроші? Саме продав гараж, щоб погасити кредит у банку. 

А тут мені пообіцяли, що матиму за рік 16 тисяч доларів, і жінка – 3 тисячі 232 долари. Чому б і ні?

– Ви ще когось приводили в цю фірму?

– Ні. Я агітував онука і племінника сестри, але вони не стали й слухати. Ще телефонував у Київ родичу, який працює адвокатом у банку. То він мені заборонив категорично: «І сам не лізь, і хлопців не блатуй». От, не послухав…

– Готівкою платили долари? – питаю в розгубленого чоловіка. Було помітно: пан Микола геть вибитий із рівноваги. Ще б пак: ті гроші, які він «профукав» на сумнівних операціях, ще й невідомо з ким, – усе, що було в нього за душею, а іншого доходу, щоб покрити банківський кредит, у нього вже нема.

– Готівкою, – зітхає він і опускає очі долу. – Ті гроші, які вкладала жінка, Наташа просто так поклала до кишені, і все. А коли я платив, спустилися разом до терміналу, і вона внесла їх на якийсь рахунок. Я хотів узяти чек, але вона не віддала, сказала, що потрібен їй для звітності.

– А документи якісь ви від них отримали? Угоду чи хоча б розписку?

– Ніяких абсолютно. Код у комп’ютері на роздруківці написали, сказали, він і є угода. 

Я зараз покажу, що там мені дали, – Микола Михайлович витягнув із папки два графіки із цифрами своїх майбутніх статків. У стовпчику «Листопад 2015 р.» в першому рядку значилася цифра 1500, в останньому, «Грудень 2016 р.», – 16 000. Ні реквізитів, ні печаток, ні угод. На те, що оті цифри означають долари, нема і натяку…

Хтось пам’ятає ще рекламу «МММ», про «Графік зростання добробуту сім’ї Голубкових?» Ота телевізійна «замануха» була хоч не така наївна. І в «МММ» давали якісь акції-папірчики на руки. На неї у середині 1990-х повелися мільйони і мільйони простаків, і наш герой не міг не пам’ятати ту аферу.

– Я кожен місяць-півтора приходив до офісу, – пригадує пенсіонер. – Мене саджали коло себе, просили вводити пароль і казали: «Бачиш, у тебе на рахунку вже є гроші»! Сказали, щоб завів окрему карточку в банку, щоби скидати долари. Але на ній завжди був «нуль». У «гаманці» в комп’ютері тепер теж пишуть «нуль» – лише 45 центів. Це ми в міліції перевіряли. А якось на початку показало, що сума збільшилась у два рази, але зняти їх не можна було. 

– А що казали у фірмі?

– У них, як не прийдеш, на все – «завтра»: і гроші, й договір, і квитанції. Обманювали-обманювали, а тепер, тільки ми заходимо, втікають із кімнати. Чи не пускають на поріг: не відкривають. Я, було, потрапив до лікарні, то посилав до офісу жінку з дочкою, щоб попросили трохи грошей на ліки. То ті ні в яку. Сказали, якщо вкласти в нову фірму 300 доларів, то зможемо окремо отримувати дивіденди, і повернути все, що втратили. Знущаються, чи як?

Хто не ризикує, не п’є шампанського!

– Людина вклала в «Хелікс» дві тисячі доларів, і зараз сподівається якимось чином повернути їх, – звернувся наш кореспондент до жіночок, які були у кабінеті, зазначеному в листі Миколи Михайловича.

Привітні такі, гарні жіночки. Спочатку нам було неначе й ніяково: незручне, як для вушок отаких чарівних пані, у нас було питання. Але воно їх зовсім не збентежило. Можливо, навпаки, розвеселило.

– То це питання не до нас, – мило переглянулися вони. – У нас МЛМ-бізнес, ми з різними компаніями працюємо. (Пояснюємо: МЛМ – багаторівневий маркетинг, друга назва – мережевий, прямі продажі, дистрибуція, – примітка автора). А та людина на що сподівалася? Що зробить внесок, і на тарілочці їй принесуть гроші? В інтернет-проектах все 50 на 50: тут виграв, тут програв. А знаєте, скільки їх є? Більше ніж 200 тисяч різних! Коли той «Хелікс» працював нормально, то були люди, які добре заробили.

– А ті, хто зараз кинувся: де поділись їхні гроші, отримають хоч щось, чи вже «пиши пропало»?

– Хтозна! Побачимо, як карта ляже. Спочатку «Хелікс» виплачував прибуток, як годинник. Тепер оголосили про перерву у виплатах. Це ризик, тут ніхто не дасть гарантій. Та хто не ризикує, той не п’є шампанського!

Жінки упевнені: людина, що вкладає долари в ризиковані фінансові інтернет-проекти, не витягне останні гроші з кишені. Прощаючись, вони ще вдруге нагадали, що їхній кабінет – не офіс «Хелікса», вони його беруть в оренду як фізособи. А отже, роблять у ньому все, що хочуть, якщо це, звісно, не вступає в суперечку з умовами договору.

«Будь ласка, не пишіть!»

От що цікаво: вже наступного дня після відвідування офісу «нехелікса», до нас у редакцію прийшла середніх років жінка. Худенька, сильно наполохана й не те щоб дорого одягнута. Представилася пані Зінаїдою.

Спочатку жінка плуталася, силувалася пояснити, що та фінансова організація, яку ми нібито зібрались очорнити, насправді добра, майже благодійна, що, навпаки, погані вкладники, яким для чогось закортіло зняти… власні гроші:

– Вони, як щури, побігли з корабля. Якщо мав гроші, не виводь, а залиши в компанії, і вона буде розширятися й зростати… А так компанія бідніє, і людям нічим видавати кошти. Ми з дочкою віримо в компанію і будемо вкладати в неї далі.

Щоправда, з’ясувалося, що в пані Зінаїди вклад – лише 50 доларів. Вона їх, каже, забирати не збирається. Щоправда, і не віддають...

Навіщо ця жінка прийшла до нас, було незрозуміло до останнього. Пояснювала щось явно з чужих слів, розказувала якісь історії про кришталево чистих лідерів фінансової піраміди. Лише коли прощалися, вона сказала прямо:

– Прошу вас, щоб ви не писали, що ми втекли чи десь сховалися. Я знаю точно й вірю, що ми станемо на ноги…

Шукай вітра в полі

– От вліз, то вліз! – зітхнув Микола Михайлович і показав мені наступний документ.

Ним виявилася заява до прокурора області, підписана відразу сімома людьми.

«Інформуємо Вас, що у місті Рівному діє група з 5–8 шахраїв, які нібито працюють у фірмі “НЕLІХ саріtаl ltd”. Офіс знаходиться на вул. Словацького.

Обманним шляхом шахрайки заманюють довірливих людей, збирають з кожного по 50 і більше доларів і обіцяють великі дивіденди. Фірму представляють як міжнародну, процвітаючу і надійну. Ми їм повірили. Кожен із нас вніс від 100 до 1510 доларів. Угоду з мокрою печаткою обіцяли дати пізніше, коли надішле Київ. Угоди не дали, а лише ввели наші дані в інтернет. Сказали, що у кожного буде свій так званий кошельок. На “кошельок” від фірми будуть надходити дивіденди, які можна знімати або переводити в банк. Справді, якісь начебто гроші в інтернеті іноді появлялись, але зняти чи перевести їх на банківський рахунок, як вчили шахрайки, було неможливо.

Ми неодноразово звертались у той самий кабінет і вимагали повернути гроші. Нас уникали, навіть виганяли з кабінету, у відповідь ми чули грубість. Своїх прізвищ шахрайки не називали. Для спілкування нам сказали тільки імена і телефони. Вдалось вияснити дані лише однієї з них.

Тепер наші долари, як сказали шахрайки, фірма перевела у євро, потім – в акції, а зараз у якісь “пакети”. Обман людей продовжується.

Просимо вжити заходів. Допоможіть нам, бо ми безсилі.

17 листопада 2016 року».

– У Рівному відкрили чотири кримінальні справи проти цих шахрайок. Крім нас було ще три заяви. Та поки що до суду не дійшло нічого. У Тернополі всіх аферистів посадили, у Луцьку посадили, Хмельницькому… А наші слідчі органи нічого не можуть зробити, – мало не плакав пан Микола.

Ми попросили прояснити ситуацію в поліції.

– Ведуться люди на фінансові піраміди, – прокоментували нам ситуацію у Рівненському відділі поліції слідчі, які відмовились оприлюднювати свої прізвища в газеті. – Клюють і досі: до відділу поліції звернулися, як постраждалі від шахрайства, до двох десятків громадян. Частина цих людей знову повірила обіцянкам організаторів і згодом забрала заяви. Верхівка піраміди в Тернополі, то там і розгортаються основні події у справі проти піраміди. Таке розслідування нелегке: ділки прикрили свій «слизький» бізнес тим, що працюють нібито від іноземної компанії, яка злилася зі ще одною, з іншої країни. Виплачували попереднім вкладникам із тих коштів, які брали в наступних. Хоча всім зрозуміло, що піраміда рано або пізно лусне, і тоді знов посиплються заяви потерпілих.

Спитаєте, а що ж наш потерпілий? Микола Михайлович свою заяву з поліції не забирав. Хоч каже, що його про це просили ті жінки, яким він легковажно віддав свої і жінчині гроші. Мало того: йому ще раз запропонували вступити в нову піраміду. Тепер він навчений, отож відмовився. Але така наука обійшлася сімдесятилітньому шукачеві легкого й швидкого прибутку в дві тисячі американських доларів. У гривнях вийде сума понад 52 тисячі. Погодьтеся, недешево для пенсіонера, та й для того, хто працює.

Ну, що тут іще скажеш?

«Чудово почувають себе в наші дні відверто шахрайські піраміди. Дохід при такій схемі генерує тільки залучення нових вкладників. Коли надходження нових коштів уже не перекриває обсяг виплат учасникам, піраміда валиться і всі вкладення згоряють. За різними даними, в Україні активно працює близько 70 фінансових пірамід, як дрібних, так і досить великих, що маскуються під такі, здавалося б, легальні види заробітку, як тренінги та скайп-навчання», – попереджає легковажних фінансист Андрій Довбенко. Та, незважаючи на численні випадки шахрайства, люди вірять у можливість легкого заробітку і, як метелики на вогонь, злітаються на обіцянки шахраїв і рекомендують робити це близьким людям.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
7 + 9 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?