Те, що європейцям у голову не прийде, для нас – звична справа | Газета 7 Днів

Те, що європейцям у голову не прийде, для нас – звична справа

25.05.2017 09:32
Переглядів:610

Дехто з рівнян вважає за норму нарвати на клумбі квітів, викопати в парку кущ чи зрізати ялинку, потрощити у сквері лавку чи урну. В Європі, куди ми так прагнемо інтегруватись, таке неприпустиме.

Мабуть, у кожного рівнянина є в місті куточок, де він зазвичай черпає сили та сповна відпочиває душею і тілом. Є таке місце й у начальниці міського тресту зеленого господарства Ірини Савчук. Коли випадає слушна нагода, вона полюбляє посидіти на лавочці в парку Молоді та помилуватися гармонійним творінням людських рук і природи. Чим так запала в душу господині рівненських парків названа народом Лебединка? Про це журналіст «7 днів» допитувався в Ірини Савчук напередодні Європейського дня парків, яке припадає на 24 травня.

– Ірино Дмитрівно, який з десяти рівненських парків для вас найулюбленіший? 

– Вважаю нашою родзинкою і найбільше люблю парк Молоді. Він дуже грамотно спланований і висаджений за всіма правилами архітектурного ландшафту. Цей парк не перевантажений якимись малими архітектурними формами, деревами чи квітниками. Тут усе в розумних межах. Більш зелена зона – це частина парку від вулиці Замкової, де ростуть дерева. А на решті його території – чимало галявин, де можна погуляти трав’яними газонами. Єдина проблема, що на Лебединці дуже близько до поверхні залягають грунтові води. Тому, буває, під час рясних дощів парк не рятує навіть озерце. Але ми до цього звикли, тому висаджуємо рослини, які комфортно почувають себе в умовах підвищеної вологості. На більш сухих місцях – ті, які звичні для сухих грунтів.

– Чим, на вашу думку, особлива Лебединка?

– У парку Молоді дуже багато квітучих дерев і кущів, які милують око своєю красою в кожну пору року. Взяти, для прикладу, глід. Він цвіте і білим, і рожевим квітом. Тут дуже багато видів сосен, серед яких кам’яна і гірська. Росте тис – ягідний і середній колоноподібний. 

Є катальпи (причому дуже великі екземпляри), які посеред літа розпускають великі білі квіти. На Лебединці чимало різних ялин (в тому числі й карпатська) і кущів. Ранньою весною чудово цвіла форзиція, а зараз – хеномеліс і спірея. При вході в парк висаджені кущі угорського бузку, який пахне набагато ароматніше, ніж звичайний. Сам парк дуже цікавий з ботанічної точки зору. Подібна різнобарвність сортів є й у парку імені Тараса Шевченка. Там одних лише беріз майже 20 видів.

– Яка відмінність між нашими і, скажімо, європейськими парками?

– Європейські парки відрізняються від наших педантичною правильністю. Якщо газон, то однорідність трав’яного покрову – абсолютна. Якщо дерева, то одного габітусу і однієї консистенції. У нас парки більш пейзажні, я б навіть сказала, більш дикі. Звичайно, це відлуння тих часів, коли у перехідний економічно кризовий період на утримання парків не виділялися кошти і вони, по суті, були запущеними. Адже якщо парк не косити і не доглядати за ним, то з’являється дуже багато самовисівних дерев, і це призводить до загущеності.

Тому перш за все ми взялися за прочистку сухих гілляк і дерев, щоб парки проглядалися. Раніше пагорбом Слави фактично не можна було пройти через самосів. Перед нами стояло завдання поступово вирішити цю проблему – кожного року прочистити хоча б один великий парк, бо на всі відразу коштів не вистачало. Нині в місті прочищені всі великі зелені зони. Взимку цього року навели лад біля стадіону «Авангард», у парку Просвіти і скверах мікрорайону Північний. Тобто стараємося перетворити всі зелені зони Рівного на місця комфортного відпочинку мешканців міста.

– Ірино Дмитрівно, а клумби в європейських парках висаджують чи це суто наша особливість?

– На Заході також висаджують клумби. Але знаєте, чим насамперед відрізняються європейські парки від наших? Ставленням людей до природи. Європейці чи американці приходять у парк відпочивати, їм не приходить до голови зірвати з клумби букет квітів.

У Рівному налічується 10 парків і 23 сквери загальною площею 121,65 гектара. Найбільшу площу (майже 23 га) займає парк ім. Тараса Шевченка, найменшу (2 сотки) – сквер біля пам’ятного знака «Жертвам катастрофи на Чорнобильській АЕС».

У нас чомусь неадекватність перетворилася на закономірність. Якщо, скажімо, на клумбі ростуть квіти, то це для того, щоб зірвати їх. Якщо в парку красивий кущ, то для того, щоб викопати його і посадити в себе вдома. Якщо – ялинка, то це для того, щоб зрізати її перед новим роком і поставити у квартирі. Якщо стоїть урна, то її треба розтрощити або кинути у ставок, щоб показати свою силу.

Те, що рвуть квіти, півбіди. А як пояснити менталітет людей, які крадуть урни, лавки (виривають їх живцем з бетоном), виколупують тротуарну плитку? Такого в Європі нема. 

– Чи бували ви у парках за кордоном і що вам там найбільше сподобалося? 

– Я бачила наживо за кордоном не так багато парків. Найбільше мені імпонують голландські парки. Чому? Бо коли настає рання весна і розквітає море цибулькових квітів, це справляє неповторне враження. Такої краси, здається, немає більше ніде. У Франції зовсім інший стиль – класичний, уся рослинність стрижена. 

У кожній країні є своя родзинка. В Японії, наприклад, вражає єдність з природою. Японці ніколи не зріжуть дерево тільки через те, що воно похилилося, а створять з нього таку самобутню композицію, що просто диву даєшся. У них ставлення до природи просто ідеальне. В Америці також переважають пейзажні парки, але вони більш демократичні, не засаджуються деревами так, як у нас. Там використовують більше галявин. Це фактично парки для пікніків. І все ж, яким гарним не було б чуже, рідне – найдорожче. Треба лише цінувати.

 

Думки з приводу

Щоб відпочити, тепер не обов’язково їхати до парку Шевченка

Споживацьке, а інколи й варварське ставлення деяких рівнян до всього, що робиться для їхнього блага, на переконання заступника міського голови Рівного Олексія ХМИЛЕЦЬКОГО, зводить нанівець усі старання комунальників:

– Багато хто пригадує, що раніше творилося в зеленій зоні на пагорбі Слави, і порівнює, що там нині. Пагорб Слави став не лише доглянутим місцем вшанування пам’яті, а й упорядкованою зоною відпочинку. Ми там одних лише тюльпанів висадили ціле море. От тільки ставлення людей до того, що для них робиться, різне: одні йдуть на пагорб, аби помилуватися красою, інші – аби зірвати квіти, а дехто – щоб викопати цибулини тюльпанів і посадити їх біля себе. Я не розумію, яке задоволення люди отримують від вандалізму (нищення клумб по-іншому назвати важко), але вони це роблять. І не тільки в парках і скверах, а й на клумбах біля міськвиконкому і на майдані Незалежності. 

Зрештою, пагорб Слави – не єдина облаштована за останні роки зелена зона. Ми прагнемо до того, щоб такі місця відпочинку були не тільки в кожному мікрорайоні, а й у житловому кварталі. Взяти мікрорайон Північний. Тут проводиться благоустрій парку Просвіти, створені всі умови для дозвілля у скверах на вулиці Волинської дивізії, 15 і 29, де встановили дитячі і спортивний майданчики. Крім того, провели благоустрій скверів Українських добровольців і Автомобілістів, наводимо лад у зеленій зоні пляжу озера Басів Кут. Скрізь і всюди намагаємося підтримувати порядок. Щоправда, дехто постійно нарікає: і те погано, і там не так. Разом з тим, Рівне за рівнем комфортності життя посідає четверте місце серед міст України. Хіба це не показник?

Єдине прохання до рівнян, щоб вони цінили те, що робиться, бо це не тільки бюджетні гроші (наших платників податків), а й праця людей.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
3 + 16 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?