У хворобі мене підтримали добрі люди

Я навіть не сподівався, що на заклик моїх колег із газети «7 днів» відгукнеться стільки співчутливих і щирих людей. Вони скидались коштами, здавали кров. Спасибі всім моїм колегам, давнім і вже призабутим знайомим і друзям. Завдяки їм я переконався, що людина в цьому світі – не одинока. 

Особливо зворушили мене студенти факультету журналістики МЕГУ. Цих хлопців і дівчат я навіть не знаю, а вони влаштували в себе на факультеті ярмарок, щоб допомогти мені – їхньому старшому колезі-журналісту. Спасибі обласним спілкам письменників і журналістів, узагалі всім журналістам – юним і ветеранам. Дуже важливо відчувати їхню солідарність, а особливо в таких випробуваннях, яке випало мені. Всі, хто мені допоміг, на ділі підтвердили стару народну мудрість: з миру по нитці – голому сорочка.

З лікарні я вже виписався. Мені краще. Завдяки всім, хто мені допоміг. Щиро бажаю всім цим людям не потрапляти в лікарні. Будьте здорові і процвітайте. Дякую вам!