Повідомлення про помилку

Deprecated function: The each() function is deprecated. This message will be suppressed on further calls в menu_set_active_trail() (рядок 2405 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/menu.inc).×

"Після занурення я забула навіть, як дихати, і пригадала всі свої гріхи..." | Газета 7 Днів

"Після занурення я забула навіть, як дихати, і пригадала всі свої гріхи..."

18.01.2019 23:23
Переглядів:1438

Купання у відкритих водоймах на свято Водохреща з кожним роком набуває все більшої популярності. Навколо озер і ставків щороку збирається чимало людей, які, незважаючи на потужні морози й хуртовини, традиційні для цього свята, занурюються у крижану воду. 

Ми запитали у відомих рівнян, які полюбляють купатися в ополонці не тільки на Водохреща, про їхній перший досвід та найбільш екстремальне зимове купання. Ось що ми почули у відповідь.

 

 Юрій ВОЗНЮК, народний депутат:

– Вперше на Водохреща в ополонку я занурився у 2010 році, і відтоді це стало традицією. Зазвичай роблю це в селі Козлин Рівненського району. Але якщо на цей час припадає пленарний тиждень і я перебуваю в Києві, то занурююся в могутньому Дніпрі. Щодо найбільш екстремального запливу, то він зовсім не пов’язаний з Водохрещем. Хоча тоді було не надто тепло. Три роки тому 26 листопада ми разом з друзями та колегами при температурі води +10 перепливли Біле озеро, що у Володимирецькому районі, аби привернути увагу до проблем інфраструктури перлини Рівненського Полісся.

Оксана Кравець, журналістка:

– Я купаюся в ополонці з 2012 року. Навряд чи таке купання можна назвати справжнім моржуванням, адже не завжди вдається робити це регулярно. Раніше мала більше вільного часу, тому купалася навіть кілька разів на тиждень. Загалом це класна вольова традиція. У Рівному є група людей, які об’єднані в спільноту «Полярні ведмеді». Разом з ними й загартовуюся. А в цілому, якщо прийти зранку в неділю на озеро Басів Кут, то там можна зустріти дуже багато рівнян. Звичайно, щороку на Водохреще я теж занурююся в ополонку. Вірю, що в цей день вода особлива, додає сил та здоров’я.

Спеціальних процедур підготовки до купання у мене немає. У моржуванні головне – чітко усвідомлювати, для чого це робиш. Ну і не поводитись, як курка на дорозі. Якщо вже вирішила зануритись, то вперед! Бо стояти, чекати півгодини, думати – то найгірше. Моє правило занурення – спокійно пірнути, вийти, одягнути теплі речі, випити гарячого чаю і насолоджуватись неоціненним припливом сил та енергії.

Ліана Диновська, правозахисниця:

– У мороз вперше я купалась років п’ять тому. Одна адвокатеса їхала на джерело святої Анни і запропонувала мені поїхати з нею. В той день я не купалась, оскільки не була до цього готова. Бо вважаю: потрібно попередньо себе налаштовувати, щоб заходити у благодатні води. Необхідно іти з вірою, помолитися, налаштувати своє серце і свою душу. Взагалі я загартовую по можливості свій організм і практикую чергування чана і крижаної води. Це особливе відчуття! Цього року ще не планувала, де саме буду пірнати у воду. Головне – мати здоров’я до того часу та душевне бажання доторкнутися до благодаті. Найбільш екстремальне купання було в лютому того року, коли на дворі було -18 і ми зі старшими дітьми пірнали в крижану воду. Після занурення я забула навіть, як дихати, і пригадала всі свої гріхи, за які за долі секунди встигла й покаятись.

Руслан Алексіюк, ведучий:

– Вперше я купався абсолютно випадково у 2010 році. Прямо як в «Діамантовій руці»: йшов, дивився, послизнувся і звалився. Просто в одязі. Із 2012 року пірнаю щодня, якщо дозволяє завантаженість. Найбільш екстремальне купання було при мінус 25 градусах. Це коли проломлюєш ополонку, а поки роздягаєшся – її знову лід покриває.

Наталія ЛОЗОВСЬКА, адміністратор МБК:

– В крижану воду  вперше я полізла років десять тому. Колись пірнала часто протягом холодного періоду року, але потім від того відмовилася. Тоді втрачається весь зміст, все сакральне наповнення цього процесу. Мабуть, кожна людина вкладає щось особисте в ритуал занурення. Для когось це боротьба зі своїми страхами і тест на наявність сили волі, для інших – стрес для організму та збадьорення тіла, треті наповнюють це дійство глибоким релігійним змістом та вірять в очищення душі й тіла. Особисто для мене це дещо інше. В крижаній воді я залишаю весь негатив, який стосами накопичується впродовж року, знімаю все каміння з душі і змиваю начисто з голови всю гризоту. Для мене то ковток чистого повітря на рік вперед! Тому я не прихильник масових купань. Кілька останніх років занурююся в тихому і затишному місці, куди традиційно приїздять лише близькі й надійні друзі. Щира, дружня атмосфера – теж важлива складова хрещенського ритуалу.

Давид Стеблюк, актор Рівненського академічного облмуздрамтеатру:  

– Років шість тому, ще навчаючись у випускному класі школи, я вперше занурився в ополонку на Водохреща. Давно хотів це зробити. Зібралася дружня компанія однодумців, зробили ополонку на старому руслі річки і спробували зануритися. Я налаштовувався на цей крок, готувався до нього морально. Досі пам’ятаю той острах: я після занурення в ополонку просто таки «вилітав» із води. І цей досвід, це перше занурення і було найбільш екстремальним. Купаюся в ополонці лише на Водохреще. Колись розтирався снігом і так загартовувався, нині ж не маю такої можливості. За ці шість років занурювався в чотирьох різних місцях. З досвіду можу сказати, що в річках вода тепліша, ніж у озерах. Головне в цій справі – правильно налаштуватись і розуміти, навіщо ти це робиш. Для мене особисто це максимальне перезавантаження організму. 

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
5 + 8 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?