Великий співець жіночої долі | Газета 7 Днів

Великий співець жіночої долі

07.03.2019 14:01
Переглядів:253

Так нерідко називають Тараса Шевченка, 205-та річниця з дня народження якого виповнюється 9 березня. Переживання долі дівчини, жінки, матері – один з найголовніших емоційних аспектів його творчості.

У цьому контексті видатний український письменник, вчений і громадський діяч Іван Франко зазначав: «Коли правда те, що ступінь освіти і цивілізації кожного народу мож означити з того, як той народ відноситься до женщин в житті і в пісні, то безперечна правда й те, що для оцінення поетичої творчості Шевченка і її впливу на громадське життя нема ліпшого пробника, як його відношення до женщин в житті і пісні». Увага Т. Г. Шевченка до з’ясування ролі жінки в суспільстві випливає, мабуть, з надзвичайної чутливості його великого серця та обставин його життя: глибока травма сирітства, болюча пам’ять про матір-страдницю і переживання за невідворотне жахливе майбутнє своїх сестер:

 Там матір добрую мою

 Ще молодую – у могилу

 Нужда та праця положила.

 А сестри! Сестри! Горе вам,

 Мої голубки молодії,

 Для кого в світі живете?

 Ви в наймах виросли чужії,

 У наймах коси побіліють,

 У наймах, сестри, й умрете.

Великий поет показував, що безправне, підневільне становище жінки закріплював самодержавно-кріпосницький лад, при якому:

 … розпинають.

 Вдову за подушне, а сина кують,

 Єдиного сина, єдину дитину,

 Єдину надію! В військо оддають!

 Бо його, бач, трохи! А онде під тином

 Опухла дитина голодная мре,

 А мати пшеницю на панщині жне.

У багатьох своїх творах Тарас Шевченко змальовує жіночу долю, однаково трагічно нещасливу в усі періоди життя: у позбавленому батьківської любові й тепла дитинстві («Ми вкупочці колись росли», «Мар’яна-черниця» та ін.); у квітучу пору дівочого кохання, материнства («Катерина», «Причинна», «Марина», «Тополя», «Наймичка», «Княжна» та ін.); на схилі віку, в роки сивої немічної старості («Cліпа», «Відьма», «Титарівна» й ін.). Особливо часто поет звертається до складних життєвих проблем жінок-покриток. Їхнім образом Кобзар демонструє жіноче страждання і принизливе становище жінки в тогочасному суспільстві. Проти неї були спрямовані не лише правові обмеження, а й суспільна мораль. Наприклад, як не просила Катерина («Катерина») не виганяти її з дому, але думка громади для батьків важливіша за їхнє горе:

 – Прости мене, мій батечку,

 Що я наробила!

 Прости мені, мій голубе,

 Мій соколе милий.

– Нехай тебе бог прощає

 Та добрії люде;

 Молись богу та йди собі –

 Мені легше буде.

Доля жінок-покриток у ряді творів поета закінчується трагічно – вони топляться, отруюються тощо. У поемі «Наймичка» поет висвітлює варіант самозбереження покритки шляхом праці та служіння як спокути перед сином та людьми. З самого початку твору перед читачем постає мати з немовлям, яке вона підкидає немолодому бездітному подружжю, а через рік іде до них у найми. Після цього все своє життя Ганна служила наймичкою в чужій хаті, щоби бути поруч зі своїм сином, бачити і доглядати його.

І лише перед смертю вона відкрила своєму дорослому синові таємницю, яку зберігала все життя:

 Прости мене! Я караюсь

 Весь вік в чужій хаті.

 Прости мене, мій синочку!

 Я… я твоя мати.

Поема «Наймичка» здобула у багатьох дослідників найвищої оцінки як твір світового значення. У цій поемі Тарас Шевченко возвеличив силу материнської любові, показав, на які жертви здатна мати заради щастя своєї дитини.

Тема жінки-матері – одна з провідних у творчості Тараса Шевченка. Слово «мати», за даними професора Г. Вашенка, за частотою вживання в його поезіях на другому місці після слова «Бог» (відповідно 374 і 637 разів). Уже згадуваний І. Франко пише: «Не знаю в літературі всесвітній поета, котрий би представив так високий і так щиро людський ідеал жінки-матері, як се вчинив Шевченко в своїх поемах «Відьма», «Неофіти» і «Марія».

У Шевченковій «Марії» втілилося народне поняття про святість материнства, про матір як заступницю за саме життя, бо ж вона народжує його в муках і вона його плекає. В образі Марії Тарас Шевченко возвеличує жінку не тільки за те, що вона виконує таку святу, таку почесну функцію – народжує нове життя, але й за те, що саме жінка-мати найбільше докладає зусиль до того, щоб цю нову людину виховати.

Створюючи чудесний образ «земного раю» в творі «У нашім раї на землі», Шевченко пише:

 У нашім раї на землі

 Нічого кращого немає,

 Як тая мати молодая

 З своїм дитяточком малим.

 Буває, іноді, дивлюся,

 Дивуюсь дивом, і печаль

 Охватить душу, стане жаль

 Мені її, і зажурюся,

 І перед нею помолюся,

 Мов перед образом святим

 Тієї матері святої,

 Що в мир наш бога принесла.

Зображуючи тяжку долю української жінки, поет не обмежується розкриттям її страждань, поневірянь. Він показує в жінці і зростання громадських почуттів, громадської свідомості, її готовності до боротьби за свої права, за свободу. Прикладом може бути образ Оксани Титарівни у поемі «Гайдамаки», яка співпереживає шлях борні свого судженого Яреми Галайди, фактично співдіє з ним, оскільки поділяє його криваву помсту ворогам.

В цій же поемі Шевченко говорить про участь жінок у боротьбі з соціальним і національним гнобленням українського народу:

 Жінки навіть з рогачами

 Пішли в гайдамаки.

Жіночій темі Шевченко присвятив ряд творів як художник.

Великий поет мріяв про такий суспільний лад, у якому не буде експлуатації людини людиною, докорінно зміняться стосунки між людьми, а жінка стане вільним і рівноправним членом суспільства. Він мріяв про той час, коли

 І на оновленій землі

 Врага не буде, супостата,

 А буде син, і буде мати,

 І будь люди на землі.

Галина ТКАЧЕНКО, кандидат політичних наук, доцент, викладач суспільних дисциплін Рівненської медичної академії

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
5 + 1 =
More information?

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?