Архів новин

Обеліск для односельців власним коштом звела рівнянка | Газета 7 Днів

Обеліск для односельців власним коштом звела рівнянка

10.05.2019 16:03
Переглядів:469

Окрім величезних докладених зусиль із пошукової діяльності, 20 тисяч гривень власних заощаджень коштувало Анні Смолярчук встановлення поклінного хреста на місці зруйнованої радянською владою каплички в рідному селі, щоб увічнити пам’ять про загиблих односельців.

Можливо, минуть роки і ніхто навіть не згадає імені жінки, з якою пов’язана поява у Збитині Дубенського району пам’ятника мешканцям села, загиблим у роки Другої світової війни. Про неї, ймовірно, забудуть, як і про того, хто свого часу звів тут капличку, що впродовж десятиліть, а може, й століть, служила його мешканцям надійним оберегом від напастей та негод. Та саме завдяки встановленому зусиллями Анни Смолярчук пам’ятнику в серцях нащадків вічно житимуть збитинці, котрі поклали голови за рідну землю.

Про причетність до встановлення пам’ятника загиблим односельцям Анна Тихонівна розповідає неохоче. Мало не по скупій краплинці доводиться «видавлювати» з неї і спогади про пережите. А за 77-річний вік на її долю випало чимало бід і випробувань. Залишившись без батька, який з перших днів війни пішов на фронт і не повернувся, Анна Смолярчук у 16 років переїхала в містечко Інту, що в Республіці Комі, до репресованої сім’ї своєї тітки. А до Рівного жінка повернулася лише в 2006 році. Великою мірою завдяки своїм добрим друзям Миколі Петровичу та Євгенії Кирилівні Величкам, яких за участь в УПА свого часу також вислали «годувати білих ведмедів». Обох, правда, уже немає на цьому світі. Як і немає кому з рідні доглянути за їхніми могилками. Отож цю ношу взяла на себе Анна Тихонівна. І не тільки цю.

Щороку перед Пасхою Анна Смолярчук їде у Збитин, аби прибрати на могилках рідних і навести порядок біля пам’ятника. Вже традиційно на початку травня в селі влаштовують хресну ходу до обеліска, біля якого священик місцевого храму отець Іван служить панахиду, поминає всіх загиблих на війні, зниклих безвісти і репресованих, які так і не повернулися в рідні місця. Так було й цього року. Так буде й далі, бо життя роду продовжується в людській пам’яті.

Повну історію читайте в паперовій версії газети "7 днів".

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
7 + 4 =
More information?

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?