Архів новин

Рівненські пасічники не знають, та й бджоли не підкажуть | Газета 7 Днів

Рівненські пасічники не знають, та й бджоли не підкажуть

17.05.2019 12:34
Переглядів:707

У селах Гощанського району масово подохли льотні бджоли. Тож пасічники б’ють на сполох, бо вважають, що падіж медоносних комах спричинив пестицидний пил, що осів на квітучих деревах під час посіву сої. Бджоли не витримали раптового різкого похолодання – апелюють представники агрохолдингу. Справжню причину загибелі комах з’ясовувала редакція газети «7 днів».

Пасічники кажуть, що довго радіти першому весняному цвіту не довелось. Тільки в селах Пустомити, Мощони, Жаврів Гощанського району агрохолдинг почав висівати сою, побачили дивну поведінку льотних бджіл, що не могли дістатись до вулика. Вони просто падали перед ним, якийсь час здригаючись, ніби від конвульсій, та засинали назавжди. Подейкують, що це отруєння і його ні з чим не сплутаєш.

– Спостерігати таке було нестерпно важко,– бідкається пасічник з Пустомит із 20-річним стажем Володимир Потапчук.

Вперше на сполох рівненські пасічники забили ще 2017 року. Звинувачували місцевий агрохолдинг «Акріс Агро» у використанні пестицидів, від яких масово загинули бджоли.

– Спочатку ми навіть не могли зрозуміти, що відбувається. Адже зерно тільки розсівали, а бджоли відразу почали масово гинути. Та проаналізувавши ситуацію, прийшли до висновку, що причина криється у порушенні технологічного процесу, – розповідає голова всеукраїнської громадської спілки «Пасічники України проти пестицидів» Богдан Лимар.

Коли сівалка рухається полем в суху погоду, а ще при високій температурі, за нею піднімається шлейф пилюки. А пил цей не простий, а з високим вмістом пестицидів.

Відомо, що насіння сої перед посівом аграрії обробляють інсектицидом, що пізніше й виділяється в атмосферу разом з пилом. Цей пил осідає навкруг на квітучі рослини, зокрема верболози, абрикоси, аличу тощо, що саме квітнуть у пору посівної. Бджоли, природне призначення яких – запилювати квітучі рослини і дерева, забирають з них пилок, що вже протруєний та небезпечний для комах.

– У Гощанському районі щонайменше на трьох великих пасіках загинули всі льотні бджоли. Тому люди, які тримають їх, ходять і плачуть, бо вся пасіка встелена мертвими комахами. 

З вуликів бджоли витягують пилок, який вони принесли для вигодовування молодняка, і ще не встигли пилок переробити в безпосередній корм для бджіл – пергу, як комахи масово посипались. Пасіки залишились без льотної бджоли,– розповідає Богдан Лимар.

У Володимира Потапчука з Пустомит, у Василя Михайлюка з Мощон, у Володимира Іванова з Жаврова Гощанського району загинули всі льотні бджоли. Залишились лише ті, що опікуються личинками чи тими бджолами, які тільки виходять з комірок. Тож пасіки цього року, якщо й збережуться та розвинуться, то ближче до осені. Але втрачений весь медозбір, відтак завдано величезних збитків.

Володимир Потапчук каже, що його пасіка зазнала чималих втрат. Адже у цей час від кожної сім’ї міг би продати так званий відводок (відводок – це по 4 рамки з медом раннього збору). Один відводок коштує 1 тисячу 300 гривень. Тож втративши 19 сімей, збитків не мало не багато – 24 тисячі гривень. 

Пасічники вважають, що версія про те, нібито бджоли подохли від морозу – хибна. Її, звісно, важко спростувати без відповідної експертизи. Але це й на руку агрохолдингу, що думає лише про власні прибутки, а не про шкоду для навколишнього середовища.

Пасічника з 20-річним стажем Ігоря Мосійчука з Пустомит, що має до сорока бджолиних сімей, цьогорічна біда оминула. Хоча поле й розташоване за 500 метрів від його пасіки, вітер дув в інший бік і бджоли подалися до лісу. Та навесні 2017 року в нього теж був великий падіж бджіл. Чоловік переконаний, що і тоді, і тепер мова йде про отруєння пестицидним пилом. Бо який би мороз навесні не вдарив, таких бджолиних мук не спостерігав ніколи.

– У Рівненському райвідділі поліції є 6 томів кримінального провадження, що стосується отруєння бджіл, завданих збитків для мешканців Рівненського району. Та досі по жодному з цих кримінальних проваджень не зроблений обвинувальний висновок і не спрямований до суду,– констатує  Богдан Лимар.

У поліції підтвердили наявність провадження, але пояснили, що окремої статистики по бджолах не ведуть. Усі повідомлення про випадки отруєнь і падіж домашньої птиці, бджіл або обприскування полів слідчий приєднує до кримінального провадження за статтею 247 – порушення законодавства про захист рослин, і до трьох кримінальних проваджень за статтею 239 – забруднення земель. Із січня 2015 року таких повідомлень надійшло близько 100. 

Втім прослідкувати, що бджоли загинули саме через пестициди – надзвичайно складно: отрута дуже швидко розкладається. Аби довести, що саме кроплення спричинило шкоду для здоров’я як людей, так і комах, треба встановити причинно-наслідковий зв’язок. Без спеціальної експертизи зробити це неможливо.

– Лабораторія поліції таких досліджень не проводить. Якщо ж хтось із потерпілих матиме необхідні висновки експертів, їх обов’язково долучать до матеріалів справи,– запевнила прес-офіцер відділу комунікації ГУНП в Рівненській області Марія Юстицька.

– Про цю ситуацію знаємо лише від вас, до нас в інспекцію не було жодного звернення з цього приводу,– каже заступник начальника Державної екологічної інспекції у Рівненській області Сергій Пашковський.– Тож по суті й перевірити не можемо.

Натомість у Головному управлінні Держпродспоживслужби пояснюють, що обстежують загиблих бджіл у себе в регіональній лабораторії виключно на хвороби. Для того, щоб визначити який отрутохімікат спричинив падіж комах, необхідні спеціальні техсистеми та відповідна акредитація. Такі висновки роблять у лабораторіях Житомира, Києва. 

Начальник ГУ Держпродспоживслужби Володимир Лазарчук переконує, що проблема стосується не лише «Акріс Агро». Адже на теренах області є багато інших господарств, що використовують під час вирощування сільськогосподарських культур пестициди.

Два роки тому спеціалісти Держпродспоживслужби підготували пакет документів саме по «Акріс Агро», передали їх у ­Нацполіцію. Але ніякого результату і досі немає.

– Буде правильно дочекатися офіційних результатів експертизи, а тоді вже робити якісь висновки,– каже генеральний директор ТОВ «Акріс Агро» Сергій Пилиповець.– Ми пестицидів не вносили. Ґрунтовий гербіцид абсолютно ніякої дії на бджіл не дає і не може бути причиною їхньої загибелі.

У господарстві запевняють, що технологію посіву сої не порушували. Та підозрюють, що сусіднє підприємство напередодні обробляло свої поля з посівами озимої пшениці. Можливо, саме їхні роботи й спричинили падіж комах.

Володимир Потапчук вирішив будь-що знайти винуватця. Спеціальна комісія відібрала зразки бджіл та ґрунту, які він відвіз на обстеження в Житомирську лабораторію. Чоловік каже, що там роблять дослідження майже на сто найменувань препаратів. Щоб на все перевірити, треба десь до 20 тисяч гривень – таких коштів він не має. Тож замовив експертизу лише на один інсектицид, який імовірно і спричинив падіж.

Невдовзі експерти з’ясували, що бджоли загинули від препарату, наявність якого в ґрунті не виявили. Тож знову відібрали зразки комах, ґрунту та насіння на повторне дослідження. Цього разу мають підозру, що падіж спричинило кроплення озимої пшениці. Чи вистачить коштів та сил, аби знайти та покарати винуватців? – запитання риторичне.

Громадські активісти та пасічники вимагають від уряду заборонити інсектициди неоникотиноїдної групи, які найбільш небезпечні для комах, зокрема для бджіл. В Євросоюзі вони вже заборонені. Натомість ситуація, яку маємо, говорить сама за себе: болить лише тим, хто постраждав.

А контролюючі інстанції, які б мали запобігти біді, вдають, що працюють. Тож куди звертатись ще, пасічники не знають, та й бджоли не підкажуть. Щоправда, давно відомо: загинуть бджоли, то й людство не виживе.

Оксана ПИЦЬКА

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
2 + 17 =
More information?

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?