Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
 
Червень 2019
 

Реформа мистецької освіти чи все ж оптимізація? | Газета 7 Днів

Реформа мистецької освіти чи все ж оптимізація?

04.06.2019 12:29
Переглядів:3375

Вчителі музичних шкіл одностайні: з 1 вересня Міністерство культури планує провести не реформування мистецької освіти, а банальну оптимізацію. Прикриваючись доступністю, хочуть зекономити на якісній та системній освіті, яка має вікову традицію та підготувала тисячі талановитих музикантів.

Оцінивши «позитивні» зміни, викладачі музичних шкіл б’ють на сполох та просять підписати відповідну петицію. Що саме збурило та чого добивається музична інтелігенція з’ясовувала редакція газети «7 днів».

–Щоб дитина освоїла інструмент, треба мінімум дві години в тиждень. Однієї замало. По-перше, розминка руки, як розспівка для голосу, має бути обов’язково. Розігрівати руки треба не менше ніж 15 хвилин. Тож виходить, що на урок залишається всього нічого. А коли твір освоїти, попрацювати над важчими місцями? Півгодини – це прийшов поклонився і пішов. Переполовинити фахове заняття – це злочин,– переконує вчитель музики ЗОШ Світлана Марченко.

Про те, що їхні сини підуть до музичної школи вирішилось саме собою. Адже вони з чоловіком – професійні музиканти: вправно володіють і голосом, і музичними інструментами, та їхні хлопці майстерність і вправність відточували виключно завдяки власній наполегливій та щоденній праці з вчителями музшколи.

 

– Наші сини не стали музикантами, але досі один і другий грають на своїх інструментах. Це розвиває мозок і розширює кругозір, є найкращим заняттям для душі,– зізнається Світлана Марченко.

 

Нині вчительку насторожує, що псевдо-реформатори хочутьповністю забрати години вокалу з початкової школи. І це тоді, коли в дитини саме формується звукоутворення, коли кожній треба окремо пояснити, як правильно посилати звук.

 

 Бо помилки в усіх різні, відпрацювати їх можна лише працею. Це як наростити м’язи для спортсмена. Світлана Марченко переконана, що все треба робити вчасно, починати займатись вокалом з середньої базової школи – це втратити дорогоцінний час. 

 

Перед виборами реформа не в моді

 

Все розпочалося з того, що приблизно рік тому на сайті Міністерства культури України (і лише тут!) з’явилась інформація про пілотний проект щодо впровадження реформи.

  

Листів, якими зазвичай доносять циркуляри на місця по управліннях культури, ніхто не розсилав. Відтак управління не доводили до відома директорів, а директори не повідомляли про це трудові колективи.

  

Кажуть, що й до сьогодні ніхто не знає, де саме реалізують і хто задіяний у цьому пілотному проекті. Нібито спочатку у ньому брало участь 29–30 музичних шкіл, а згодом вже 20–22. Інформація про це поширювалась виключно сарафанним радіо.

  

 – Стало відомо, що деякі музичні школи почали відмовлятися через незручність і незрозумілість цієї реформи. Проводити чиновникам оптимізацію напряму зараз не модно, та й перед виборами це не популярно, тож під реформу завуалювали дещо інше,– розповідає старший викладач з музично-теоретичних дисциплін Рівненської дитячої музичної школи № 1 ім.М.Лисенка, голова профкому трудового колективу Наталія Вяткіна.

 

 – Це не реформа, а оптимізація. Бо реформа має щось додати, аби організувати роботу краще, а тут виходить просто банальне скорочення годин. У нас раніше був типовий навчальний план, у якому передбачена певна кількість годин, а тепер будуть освітні програми згідно із законом України,– розповідає директор Рівненської дитячої музичної школи № 1 ім.М.ЛисенкаОлександр Приходько.– З Міністерства культури нас запевняли, що типові навчальні плани будуть збережені і їх буде пристосовано до освітніх програм. А в результаті вийшов типовий наказ Міністерства №352, з якого стало відомо про значне скорочення годин. Музичну освіту ділять на частини: спочатку чотири, потім п’ять і два роки. Тобто, йдеться про елементарний, базовий і поглиблений рівень.

 

Не кожна дитина, після чотирьох років занять на елементарному рівні, маючи різноманітні гаджети, можливість відвідувати басейн чи ганяти футбол, захоче паритись ще п’ять років на базовому рівні. Пан Олександр прикидає, що десь 70% дітей відсіється, бо не захоче працювати далі. Це при тому, що години на елементарному рівні значно врізані. 

 

На фах або заняття з гри на музичному інструменті, який кожен учень обирає для себе сам, раніше виділялося дві години на тиждень, тепер має бути одна година. Оркестр, хор – обов’язкові дисципліни мали по три години, їх мають скоротити також до однієї. 

 

Сольфеджіо, яке розвиває як слух, так і музичну грамотність дитини, має ліквідуватися взагалі. Елементарний рівень його не передбачає. Натомість Міністерство культури вводить музичну грамоту і практичне музикування. 

 

– Що вкладають у суть практичного музикування – відомо тільки авторам реформи, бо програми як такої на цей предмет немає. Я, як музикант, розумію, що це діти мають пробувати грати на різних інструментах під час вивчення музичної грамоти. Години там також скорочені. У молодших класах було два класи по півтори години – стає година. У старших класах було три години – стає теж година,– розповідає Олександр Приходько.– Викладачів за таким фахом немає. По сольфеджіо є – це викладачі музично-теоретичних дисциплін. А що таке практичне музикування ми не знаємо.

 

Тож яких вчителів-теоретиків має звільнити, а яких набрати? – для директора це питання відкрите. Досвідчений музикант не розуміє, як можна ліквідувати музичну літературу, де учні вивчають творчість композиторів, натомість запровадити бесіди про мистецтво. Адже це напрям зі сфери культурології. Нібито й близько для теоретиків, але за фахом вони таких знань не отримували.

 

Булінг по відношенню до викладачів

 

Кажуть, що під цю реформу, ніби відповідно до закону про освіту, реалізують незрозуміле положення про атестацію педагогічних працівників. Для неї кожному педагогу потрібно скласти величезні листи самоаналізу, які слід підкріпити довідками про професійну приналежність. Усе це створює умови для корупційних чинників, а не покращує виховний та навчальний процес.

 

 – Уявіть, це 90 сторінок самоаналізу по різних напрямках і категоріях. Кожному потрібно зібрати більш як 20 довідок. А ще опитати батьків, дітей: подобається їм цей вчитель, чи ні, і в процентному відношенні вивести йому бали,– розповідає Наталія Вяткіна.– Вважаю, що це булінг по відношенню до викладачів. У цьому році я маю атестуватись, знаю, що все зроблю, як вимагають, але після того звернусь до суду, щоб захистити себе і своїх колег. Адже як можуть інженери, медики оцінювати мою роботу? 

Кажуть, що ініціаторами реформи-оптимізації є Кабмін, на чолі з Володимиром Гройсманом. Мовляв, МВФ дав гроші, під які треба провести реформи. Себе ж реформувати не будуть, тож реформують освіту, медицину, а тепер дісталися й до музичної школи.

 

Викладачі стурбовані, що відбувається підміна суті навчання. Міністерство прикривається тим, що дає можливість використовувати варіативну форму, відповідно до якої батьки зможуть додатково обирати одну годину у першому-другому класі і ще дві у третьому-четвертому. Та про цю хитрість педагоги вже знають.

 

– Така варіативна форма і нині діє: одна година на кожного учня з будь-якого предмету за вибором, але її ніхто не фінансує. Нам треба було б десь 35 додаткових ставок викладачів, аби оплачувати це велике навантаження,– розповідає Олександр Приходько.– Міська влада не фінансує у повному обсязі типового навчального плану. Тож у нас виконання йде на 84%. Отож, хто буде оплачувати цю пропоновану знову варіативну частину освітньої програми? Хоча запевняють, що вона буде обов’язковою. При цьому міська влада каже: «Ми вам даємо стільки грошей, то ви і вписуйтеся в ці міністерські речі!»

 

При цьому мова не йде про закриття жодної музичної школи, але хочеш-не хочеш така реформа підштовхує викладачів до того, щоб звільнятися: скорочення годин – це зменшення навантаження та зарплати. При цьому викладачі і так звільняються, набрати нових спеціалістів непросто. 

 

Адже дипломи музикантів, на відміну від інших спеціалістів, цінують за кордоном. Це довело чимало вихідців з Рівного, нині добре відомих музикантів в усьому світі: сестри Ольга та Наталія Пасічники, Ігор Перчук, Ольга Кульчинська і багато інших.

 

Кожна свідома мати і батько знають наскільки важливо у ранньому дитинстві розвивати здібності і таланти дитини. Адже гра на музичному інструменті одночасно розвиває дві півкулі мозку, тренує пам'ять та стимулює творче мислення, зміцнює дихання, запобігає низці недугів. 

 

Та не лише відсутність природних музичних даних стають причиною відмови у прийомі на навчання. Хочеш чи не хочеш, а 65-70% дітей у музичній школі №1 ім.М.Лисенка вимушені будуть відмовити. Бо можуть набрати рівно стільки, скільки випустили, а це 115 учнів. І кожній дитині виділять стільки часу, як того вимагає навчальна програма, якщо викладач відчує багатий потенціал дитини, знайде й можливість для додаткових занять.

 

Хтось свідомо гальмує петицію

 

Скорочення годин на основні дисципліни – це спроба «вдосконалити» добре перевірений, злагоджений механізм, що десятки років дає вагомі результати. Батьки розуміють це, тому одностайні з викладачами. Чи не тому петицію, розміщену 7 травня на сайті Кабінету Міністрів України щодо вимог педагогічних працівників закладів початкової мистецької освіти вже за перші три тижні підтримало понад 12 тисяч осіб. 

 

Втім за якийсь час, виникли технічні проблеми, а коли сайт запрацював, то всі зрозуміли, що зафіксувати своє волевиявлення стало складно, а то й неможливо.

 

 – З горем пополам, люди заходили десь по ночах, додавали свої голоси, аж раптом на днях виявилось, що працює лише зовнішня оболонка сайту, а все решта eror. На мою думку, це так як і з серверами РНБО – все кануло в літа, просто зняли звідти всю базу даних і все. Тож петиція нині не працює, проголосувати неможливо, її просто гальмують.– розповідає Олександр Приходько. 

 

Тому нині по всій Україні викладачі, музиканти, інтелігенція, громадські активісти пишуть листи до чиновників вищих рангів, долучаються до мирних акцій протесту, аби висловити своє незадоволення щодо надуманості пропонованої реформи.

 

З цього приводу та роз’ясненням щодо позиції влади ми звернулись до заступниці міського головиГалини Кульчинської, яка, перш за все, зізналась, що не вважає себе абсолютним фахівцем в царині програм музичних шкіл, але повністю довіряє рівненським педагогам, які працюють на цій ниві багато років.

 

Для неї важливим показником є стовідсоткова участь усіх викладачів рівненських музичних шкіл у підписанні петиції та листів-звернень до Прем’єр-міністра, Президента з вимогою відмінити відповідні накази Міністерства культури, які мають вступити в дію вже з першого вересня. 

 – Мова йде не про зменшення навантаження викладачам. Питання в руйнуванні відпрацьованої та дуже ефективної системи навчання, яка є в наших музичних школах, і яку зараз беруть на озброєння Китай та інші країни. Бо вона дозволяє на ранніх етапах виявляти талановитих дітей і рухатися їм далі,– каже Галина Кульчинська.– Звісно, не всі діти, які закінчують музичні школи, стають фахівцями в царині музики: знаними композиторами, співаками. Але це цілісна довготривала система мистецької підготовки робить свою важливу справу. Я дуже люблю і художню школу, і музичну школу за те, що своїм вихованцям вони на все життя роблять надзвичайно потужну естетичну ін’єкцію.

 

Галина Кульчинська пообіцяла представникам музичних шкіл, що підготує проект рішення про звернення до Прем’єр-міністра, Президента і Міністра культури з вимогою відмінити наказ, який депутати міськради розглянуть уже 13 червня.

 

Оксана ПИЦЬКА

Ключові слова:

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
14 + 2 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?