Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
24
25
26
27
28
29
30
 
Червень 2019
 

Велике Рівне: бойкот чи питання часу? | Газета 7 Днів

Велике Рівне: бойкот чи питання часу?

06.06.2019 10:47
Переглядів:268

Нескінченні балачки, що вже кілька років точаться довкола приєднання до Рівного навколишніх сіл, нагадують популярне серед американських морських піхотинців прислів’я: «Всі хочуть у рай, але ніхто не хоче помирати». Адже більшість мешканців приміських населених пунктів залюбки користуються всіма благами Рівного, проте вперто не хочуть ставати городянами.

Наша довідка

Проект «Велике Рівне» передбачає збільшення території міста приблизно уп’ятеро.

Упродовж цього року громади на місцях мають добровільно затвердити плани створення ОТГ, а з 2020-го у процес втрутиться уряд. Адже об’єднання планують завершити до місцевих виборів, які відбудуться восени 2020 року.

Із 16 районів Рівненщини у процесі об’єднання має залишитися три: Рівненський, Сарненський та Дубенський.

Після кількох невдалих перемовин із громадами Обарова, Омеляної та Квасилова влада Рівного намагається знайти спільну мову з жителями Городищенської сільради, яких також запрошували у Шпанівську ОТГ і запропонували об’єднуватись із сусідньою Білокриницькою сільською радою. Проте, розділившись на два табори (прихильників Рівного і тих, хто ратує за Білу Криницю), вони досі не можуть порозумітись. На жаль, редакції «7 днів» не вдалося почути думку із цього приводу голови Городищенської сільської ради Петра Павлюка, котрий відмовився поспілкуватися з нашою журналісткою по телефону, посилаючись на зайнятість.

Якщо не знаєте, як чинити, чиніть по закону

Натомість на пропозицію газети пролити світло на ситуацію, що нині склалась у Городищі, без вагань відгукнулися члени ініціативної групи, яка наполягає на проведенні опитування позиції всіх, хто живе в селі.

– Ситуація не тільки неординарна,– каже городищенець Роман Черняк,– а й парадоксальна. Сільська рада провела, вочевидь, вибіркове опитування, бо цікавилася думкою лише 1300 жителів Городища, майже 750 з яких, за їхніми результатами, підтримали ідею об’єднання з Білою Криницею. А як бути з рештою? Адже в селі живе тільки зареєстрованих 1800 осіб. По-друге, за нашими підрахунками (ми обійшли понад 400 неопитаних зареєстрованих у Городищі людей), за об’єднання з Рівним висловилося більше жителів Городища, аніж тих, хто за Білу Криницю. Однак Городищенська сільська рада не рахується з цими фактами, тобто абсолютно ігнорує думку більшості. Голова і депутати сільради непохитно стоять на тому, що Городищенська сільська рада має об’єднатися тільки з Білокриницькою, і крапка. Відтак проблему загнали в глибокий тупик, з якого не видно виходу. Ми навіть не знаємо, до кого звертатися, щоб розсудив по справедливості: хто правий, а хто ні. Швидше за все, будемо апелювати до вищих державних органів. 

Городище через брак грошей навіть електрика не має

Своєю чергою мешканець села Городище Микола Вавренюк наполягає на тому, щоб у дискусії про об’єднання бралися до уваги не чиїсь амбіції, а економічна доцільність:

«Городищенська сільська рада мала б, згідно із законом, провести громадські обговорення, на яких розглянули б отримані пропозиції, почути аргументи “за” і “проти”. Тому я (суто з економічного погляду) зробив запит на ім’я голови Білокриницької сільської ради, аби вона надала мені довідку про дохідну частину сільради за 2018 рік. Коли проаналізував отриманий документ, то виявилося, що торік Білокриницька сільрада отримала майже 16 мільйонів гривень, з яких 8 мільйонів – надходження від розташованих на її території автозаправок. Разом з тим, читаю в “Урядовому кур’єрі”, тепер акцизний збір із АЗС буде йти не в сільську, а державну казну. Тобто бюджет Білої Криниці враз збідніє наполовину. Але про це ніхто не розповідає. 

Тепер давайте розглянемо бюджет Рівного, дохідна частина якого становить мало що не три мільярди гривень. Щороку місто віддає у державну казну близько 50 мільйонів гривень, які можна було б залучити на розвиток інфраструктури Городища. Коли ми запросили міського голову Володимира Хомка на зустріч з мешканцями нашого села, він чітко розповів, що пропонує і що може зробити для нас. Найперше, місто може надати Городищу шкільний автобус, бо у нас багато діток, яких батьки возять у Рівне в дитсадки і школи. Наступним кроком могла б бути сільська дорога: виготовлення проектно-кошторисної документації і на перших порах хоча б її ремонт. І це не просто обіцянки. Бо, коли міська рада на сесії погодила об’єднання з Городищенською сільрадою, вона відразу проголосувала за перелік питань, які береться вирішити вже найближчим часом. І на це передбачені чималі гроші. Тобто для села, яке навіть електрика не має, бо у сільради грошей не вистачає, проглядається реальна перспектива».

Тим часом

Сільських дітей не будуть брати до рівненських шкіл і дитсадків

Міський голова Рівного Володимир ХОМКО:

– На кожну дитину в дитсадку місто витрачає 23 тисячі гривень на рік. Є ще спортивні секції, художня і музичні школи. Все це фінансується з нашого бюджету. То чому маємо це робити для дітей з інших населених пунктів? У Законі про місцеве самоврядування вказано, що орган місцевого самоврядування зобов’язаний надавати такі послуги людині, яка проживає на його території. Тобто сільради мають побудувати свої садки і школи, витрачати власні кошти на дітей, що там мешкають. Ми відкриті до об’єднання і пропонуємо всім громадам довкола міста об’єднатися. Тоді всі навчальні заклади стануть доступними для мешканців приміських населених пунктів. Я дав доручення, буде створена спеціальна комісія, яка перевірить легітимність довідок про проживання в Рівному осіб, що зареєстровані в інших населених пунктах. Бо торік багато людей набрали формальних довідок про те, що в Рівному знімають квартири, аби діти пішли в міські школи і дитсадки.

Чутки поширюють ті, хто хоче задурити людям голови

Cекретар Рівнеради Сергій ПАЛАДІЙЧУК:

– Процес переговорів із громадами щодо об’єднання триває. Ми звернулися безпосередньо до чотирьох громад: Городища, Обарова, Омеляни і Квасилова. Активно працюємо з Городищем. Мешканці хочуть об’єднання з Рівним, і це логічно. Бо люди мають рідних у Рівному, самі працюють у місті і хочуть, щоб їхні діти тут навчалися.

Але керівництво приміських населених пунктів категорично проти такого об’єднання. Вони знають, що у нас висока культура прийняття рішень, архівування документів тощо. Це дасть можливість громадянам чітко зрозуміти, що робиться в селах, які об’єднаються з Рівним. А там не те що онлайн трансляції сесій, ні нормального протоколювання немає, ні доступу мешканців до архівів і рішень.

Об’єднання не означає, що населені пункти втрачають свій статус. Вони залишаються селами зі своїми землями та юридичними тонкощами. Змінюється лише планування перспективи. Ми знайшли правильну демократичну форму представництва села у великому ОТГ. Це так звані сільські комітети, які будуть утворені у разі приєднання і виконуватимуть функцію сільрад. Не зацікавлені в цьому лише ті, хто хоче щось приховувати і «хімічити». 

Буде профільний заступник міського голови. У міській раді будуть їхні депутати, працюватимуть сільські старости. А всілякі чутки про негативні наслідки об’єднання для сіл поширюють представники керівництва сільрад, щоб людям задурити голови.

Агломерація – це союз кількох населених пунктів, які мають спільний план розвитку і суттєво скорочують витрати. Рівне готове надати їм гарантії: 20–40 мільйонів упродовж двох-трьох років на кожен населений пункт. 

Якщо немає виробництва, ніяке об’єднання не допоможе

Обарівський сільський голова Віктор ВИГОВСЬКИЙ:

– У січні ми отримали офіційну пропозицію від Рівного про приєднання, провели з цього приводу сесію сільської ради. Позиція і моя, і депутатського корпусу однозначна: відмовити. Відповідно до перспективного плану в нас передбачається об’єднання Обарівської і Городоцької сільрад. 

Аналізуючи існуючі об’єднання територіальних громад, я не бачу доцільності таких кроків. Клеванська, Шпанівська, Крупецька ОТГ, які нині ставлять у приклад як самодостатні й успішні, й раніше були такими і самі себе забезпечували без проблем. Решта ОТГ – дотаційні. Який сенс у таких об’єднаннях? Лише незручності для людей: закрили школу, амбулаторію. Якщо не буде змін у системі оподаткування, земельному законодавстві, принципах формування бюджетів громад, то й толку не буде. 

Для реального розвитку сільських громад державі варто було б сприяти розвитку інфраструктури на місцях, щоб фермери мали можливості працювати і розвивати свою справу, якісь варіанти для переробки продукції тощо. Бо якщо немає виробництва, то ніяке об’єднання ситуації не виправить.

Тему досліджували Василь ГЕРУС і Наталія НИРКОВА

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
6 + 0 =
More information?

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?