Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
 
Червень 2019
 

Життя в лещатах страху: чого бояться рівняни? | Газета 7 Днів

Життя в лещатах страху: чого бояться рівняни?

21.06.2019 18:41
Переглядів:343

Страх – одна з найсильніших і найпотрібніших людині емоцій, адже він попереджає про наявність небезпеки.

Завдяки страхові наші предки змогли вижити в колишньому небезпечному світі. Нині оточуючий світ вже не настільки загрозливий, але страхи, іноді, здавалося б, абсолютно необгрунтовані та дивні, досі псують декому життя.

Одна моя знайома, живучи в Києві, ніколи не їздить в метро. Їй здається, щойно вона зайде у вагон, з потягом обов’язково щось трапиться і на поверхню він уже не підніметься. Знаю чоловіка, якому нещодавно виповнилося сімдесят років, а боятися грому і блискавки, які його страшенно налякали в дитинстві, він так за все життя і не перестав. Якщо він бачить, що надворі хмуриться або ж прогнозують грози, то на вулицю в такий день не вийде. Нині, коли він на пенсії, може собі дозволити не виходити в грозовий день з дому. Проблеми виникали, коли він ще працював. І на самопочуття доводилося прогули списувати, і лікарняні брати… 

Чому страхи здатні перетворювати життя на суцільний жах, як з ними боротися і коли варто бити на сполох та звертатися за допомогою до спеціаліста, говоримо з психологом, травмотерапевтом, emdr-спеціалістом Катериною ГАБРІЄЛЬ.

– Пані Катерино, як людині зрозуміти, що її страх перетворився на фобію і без допомоги не обійтися?

– Життя кожного з нас щодня наповнене різноманітним спектром переживань. Щодня ми відчуваємо безліч емоцій. Досить часто чую таку думку, що емоції бувають хороші та погані. Насправді це не так – всі емоції хороші й потрібні. Звісно, набагато складніше витримувати та проживати негативно забарвлені емоції, як-от злість, страх, тугу, аніж радість або гордість. Але ці «погані» переживання нам теж необхідні. Інша ситуація, коли емоції стають занадто сильні, коли людина не в змозі ними керувати, вони ніби «беруть у полон» і впливають на життя та дієздатність. Мова йде про фобії – стан ірраціональної, неконтрольованої тривоги, страху, що спровокований певним подразником. Можна сказати, це апофеоз страху, нав’язливий стан, який людина не здатна контролювати.

– Як відрізнити страх від фобії?

– За своєю суттю фобія – це не справжній страх, тобто це не реальна загроза, а вигадана. Людина, яка має фобію, час від часу або регулярно (залежно від глибини фобічного розладу) уявляє себе у «страшній ситуації». Як наслідок, людина перебуває у повній готовності втечі або захисту. Досить складно та емоційно, психологічно виснажливо постійно відчувати напругу. Будь-яке дружнє, розумне і логічне переконання на кшталт «Та немає чого тут боятись!» ніяк не допоможе людині. Тому що, з одного боку, вона розуміє безглуздість свого страху, але нічого не може зробити із цим станом, він непідвладний, неконт­рольований.

– Чому виникають фобії?

– Існує декілька причин виникнення фобій у людини. 

По-перше, це глибинне відчуття втрати контролю, що зазвичай з’являється при ранній травматизації. Психотравма – не те жахливе, що трапляється із нами, а те, з чим не може справитися наша психіка. Наприклад, коли я, доросла людина, переживши складну подію у своєму житті, розумію, чому так сталось, у мене є близькі, рідні люди, які підтримують мене, то психологічних наслідків та психотравми я не матиму. Так, це була непроста ситуація (чи період у житті), але я з нею справилась і змогла її контролювати.

А що відбувається із психікою маленької дитини, яка потрапляє у складну, шокуючу ситуацію, в якій вона проживає неймовірне відчуття страху? Її психіка всіма силами намагається зберегтись, але досвіду та ресурсу в дитини немає. Ситуація не контролюється, немає захисту. Подібно і в дорослому житті, коли доросла людина втрачає контроль, відчуває безсилля перед умовною ситуацією – хвиля страху поглинає.

– Чого найчастіше бояться люди?

– Існує понад 500 різновидів фобій. Мозок людини вигадує дуже цікаві та незвичні страхи, як-от боязнь хмар (нефофобія), грибів (мікофобія). Серед найпоширеніших фобій – страх відкритого простору (агарофобія), висоти, комах, закритого простору, натовпу, соціальних ситуацій, води, собак, водіння, тунелів.

– Чи можна позбутися фобій?

– Напевно, не здивую, сказавши, що психотерапія та психофармакологія успішно справляються з лікуванням фобічних розладів. Але фобія – лише вершина айсберга, бо за обличчям фобії є підгрунтя, те, що запустило таку відповідь психіки на якийсь подразник. У терапії з клієнтом ми працюємо із самою фобією та обережно шукаємо причини її виникнення. Зокрема, когнітивно-поведінкова психотерапія має сучасні та високоефективні протоколи лікування фобічних розладів.

– Чи може людина допомогти собі сама?

– Може, взявши страх під конт­роль. Якщо ховатися, втікати від страху, то він буде лише посилюватися. Страх – як рослина в горщику: вона виконує якусь функцію в кімнаті, ви її час від часу доглядаєте, поливаєте, і все. А що буде, якщо рослині давати багато світла, води, тепла та уваги? Вона розростеться і заполонить усю кімнату. Так само відбувається зі страхом. У вас є два шляхи: або втікати від страху, або взяти його в союзники. Задайте собі питання: а про що мій страх мене попереджає? Що він хоче мені сказати? А як я можу себе захистити? Як я можу контролювати небезпеку? Повертаючи контроль, ви стаєте сильнішим і долаєте свій страх, свою фобію.

Через які б фобії ви не страждали, пам’ятайте, що вилікувати це досить поширене явище – завдання непросте, але посильне. Не втікайте від своїх страхів і проблем – спробуйте здолати їх з допомогою власних сил та сил спеціаліста.

Голос народу

Оксана:

– Найбільше я боюся звісток про хворобу чи смерть когось із рідних. Розумію, що треба до таких речей ставитися по-філософськи. Але такі новини завжди найбільше болять. У побуті мене найбільше лякають миші. Мені здається, що в них є якась надфантастична спритність, вони зможуть дістатися і торкнутися до тебе. Декілька разів мені доводилося бачити мишей, то мене тієї миті паралізувало, кілька хвилин не могла рухатися.

Наталя:

– Думаю, в мене легка форма клаустрофобії. Іще я трохи боюся літати. Але все це відбувається без істерик і панічних атак. Отож, боюся, але користуюся ліфтами і літаю літаками. Добре, що нечасто.

Олексій:

– У мене були конкретні проблеми у спілкуванні з іншими людьми. Часто траплялося таке, що мені ніби мову відбирало, я завмирав і не міг слова вимовити, коли до мене хтось звертався. Про те, щоб першим заговорити, навіть мови не було – це для мене було, як з мосту в річку скочити. В школі до мене всі звикли, знали, що я мовчазний, тож мене ніхто особливо не зачіпав. А потім це стало настільки серйозною проблемою, що я не раз задумувався про те, щоб вкоротити собі віку. Зараз все добре, цей страх у минулому, завдяки моїй мамі, яка наполягла на зустрічі з психологом.

Наталія:

– Я страшенно боюся змій та всіляких інших плазунів. Мені лячно навіть тоді, коли дивлюся на них через екран телевізора. Навіть не уявляю, що б я робила, якби зустрілася з ними в житті. Коли ми виїжджаємо на природу, то я боюся до кущів підходити, бо знаю, що там можуть жити плазуни. І ще мені дуже зле, коли сняться змії. Після такого сну в холодному поті прокидаюся.

Світлана:

– Я боюся висоти, тому вікна у нашій квартирі на п’ятому поверсі миє чоловік. Але, як на мене, цей страх не надто псує мені життя. А от у мене є знайомий, який панічно боїться захворіти. Він гидує їсти й пити будь-де, крім дому, постійно миє руки, кілька разів на рік проходить профогляди, двічі на рік робить ендоскопію.

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
4 + 11 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?