Архів новин

Хотіли як краще, а виходить ще гірше | Газета 7 Днів

Хотіли як краще, а виходить ще гірше

05.07.2019 11:46
Переглядів:267

Рік виборів традиційно, як страшне китайське прокляття, приносить українцям свої труднощі: стрімко призупиняється виробництво, помітно зменшується керованість усіма життєво важливими процесами, в суспільстві витає тривога невизначеності. Особливо дається взнаки економічний застій, який наша фабрика нетканих матеріалів відчула на собі цього року через різке зменшення обсягів будівництва доріг.

Відтак, «нетканка» фактично не має замовлень на геосинтетичні матеріали, які застосовуються в будівництві та ремонті автомобільних і залізничних доріг, злітних смуг аеропортів, житловому та промисловому будівництві, будівництві гідроспоруд. Єдиним винятком стали 4 тисячі метрів, які взяли на Черкаси. Що таке 4 тисячі метрів? Це 8 годин роботи одного верстата. І цим усе сказано.

Проте економічна криза – далеко не єдиний фактор, який не додає нам ні радощів, ні впевненості в завтрашньому дні. Чого лише варта новина про 1-тисячну купюру, яку Нацбанк має намір ввести в обіг уже в жовтні цього року! Гадаю, що вже навіть школярі знають, що після парламентських виборів українцям слід чекати стрімкого росту інфляції з усіма її наслідками. 

Та ще більше непокоїть те, що немає ніякої реакції ні президента, ні його адміністрації на повернення Росії до роботи в ПАРЄ. Вони мовчать, мов води у рот набрали. Не видно й дипломатичної роботи. Це було б не так страшно, якби Росія не була агресором, не нарощувала свою військову потужність, не брязкала б зброєю біля кордонів України і країн Прибалтики, влаштовуючи масштабні військові навчання. Росія (і це думка не моя, а провідних міжнародних аналітиків) уже відверто демонструє всьому світові свої мілітаристські амбіції.

Насторожує ситуація, що складається на сході України. Говорили-кричали про різні формати вирішення питання конфлікту на Донбасі, але не знайшли нічого кращого, як повернутися до Мінського процесу. Можливо, я чогось не знаю, бо володію лише тою інформацією, яку отримую з доступних джерел. Але не розумію, що криється за так званим розведенням сил. Це що – ми за наказом Головнокомандувача відходимо, залишаючи нашу землю без захисту?

Або ж візьмімо таке. Нині проводяться слідчі дії щодо Юрія Бірюкова, якому інкримінують корупцію. Можливо, він і наробив усіляких поганих справ. Але знову ж таки читаю в ЦензорНеті про те, що зупинилися поставки в армійські підрозділи бронежилетів, касок та іншої військової амуніції. Це так правильно? Це мені нагадує часи Януковича, коли скорочували Збройні сили, ліквідовуючи одну за одною військові частини. Доскорочувалися до того, що вже нікому було воювати. На фоні цих подій стало очевидним те, що всі обіцянки, як-от щодо зменшення тарифів, відміни Роттердам плюс і т.д., виявилися звичайним популістським виборчим трюком, бо ніхто палець об палець не вдарив, щоб їх виконати. Не зменшили, як обіцяли, й тарифи на електроенергію.

Вся ця ситуація насторожує. Спершу були дзвіночки, які переростають у дзвони. Розпочинаються незворотні процеси. Бо я досі так і не почув жодного виступу представників нової влади про те, що ми збираємося будувати, яких позитивних змін найближчим часом слід чекати? Відміна 161 застарілого указу часів Кравчука, Кучми і частково Януковича. Це всі досягнення новообраного Президента за 40 днів від часу його інавгурації? Відмінили штрафи за порушення касового режиму. Це економічний успіх нової влади? 

Насправді нічого не змінилося. Нічого не зміниться й до парламентських виборів, бо немає ні економічної, ні соціальної програми.

Зрештою, сумніваюся, що щось зміниться й після виборів до Верховної Ради, якщо в парламентських кріслах всядуться одні лише співаки й коміки. Дуже поважаю Вакарчука, Притулу. Але Верховна Рада – не театр, де мають бути одні тільки артисти. Нам треба піднімати економіку, а не сферу розваг. Тому потрібні економісти, виробники, юристи. В тому числі й ті, за плечима яких – знання і досвід. Допускаю, що має бути кілька спортсменів, артистів, щоб відстоювати інтереси галузі культури. Але потрібні й ті, на кому тримається економіка, без якої неможливі ні розвиток, ні процвітання.

Богдан ГАПЯК,

заступник голови наглядової ради ПрАТ «Рівненська фабрика нетканих матеріалів», депутат Рівнеради

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
2 + 12 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?