Архів новин

Пон
Втр
Срд
Чтв
Птн
Суб
Нед
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
Березень 2015
 

Повідомлення про помилку

Deprecated function: The each() function is deprecated. This message will be suppressed on further calls в menu_set_active_trail() (рядок 2405 із /home/dnivrvua/domains/7d.rv.ua/includes/menu.inc).×

Олександр БАБАТ: «Завжди так не буде. І нинішні негаразди минуться» | Газета 7 Днів

Олександр БАБАТ: «Завжди так не буде. І нинішні негаразди минуться»

19.03.2015 00:00
Переглядів:594

Спілкуючись з депутатом-мажоритарником Рівнеради, членом партії ВО «Батьківщина» Олександром Бабатом, зненацька зловив себе на думці, що він асоціюється з людиною-вулканом. З нього наче б’є невичерпне джерело ідей та оптимізму, від якого мимоволі заряджаєшся енергією позитиву. Звідси, вочевидь, і його невгамовність, і непохитне прагнення (це підтвердить кожен, хто знає Олександра) зробити світ гарнішим і добрішим.

Розмову з Олександром Бабатом розпочали з того, що в усіх нині на вустах – про АТО, економічну кризу, невгамовне суцільне подорожчання. Олександр Володимирович влучно пожартував: мовляв, коли дивишся на цінові стенди АЗС та курс валют НБУ, постійно збільшуються зіниці ока. Проте під час бесіди він не зронив жодного слова невдоволення чи обурення ситуацією. Навпаки, ми переконались, що вона його мобілізувала. Депутат пригадав відому притчу про двох жаб, які потрапили у глечики з молоком.

– Погодьтеся, – каже Олександр Володимирович, – земне життя наскільки коротке, що безглуздо марнувати його на скиглення, нарікання чи очікування дармової манни небесної. Мені, до речі, імпонує повчання східних мудреців: «Хочеш змінити світ, розпочни з себе». До чого веду? Ось ми, українці, революцією Гідності довели, що ми – не бидло, що хочемо і можемо жити, як увесь цивілізований світ. Але одного бажання, , щоб щось змінити на краще, замало, бо віра без діла мертва. Можливо, це комусь і не сподобається, але скажу так, як є: мусимо «впрягатися» і працювати вдвічі-втричі більше, ніж учора, щоб у цей нелегкий для нас час прогодувати свої сім’ї. Нам треба набратися терпіння, і найближчим часом побачити багату та квітучу державу.

– Але ж одними лише закликами, якими б палкими і переконливими вони не були, складно достукатися до свідомості людей.

Я з вами цілком згодний. Аби не бути голослівним, наведу такий приклад по своєму виборчому окрузі. Восени ми проводили суботники. Так-от, з будинку № 44 на вулиці Київській вийшло навести лад у своєму дворі чоловік зо сто. За кілька годин згуртованої роботи ми висадили понад 200 саджанців, встановили лавочки, відремонтували дитячий майданчик. До того ж, спільна праця зблизила людей та зробила стосунки між ними теплішими.

Через деякий час такий же суботник організували в іншому будинку, з якого попрацювати у своєму дворі вийшло 7 чоловік. Зрозуміло, що з такою свідомістю мешканців багатоповерхівки ми фізично не змогли отримати такий же результат, як на суботнику біля будинку № 44 на вулиці Київській. Будь-які коментарі, як кажуть, тут зайві.

І все ж, Олександре Володимировичу, погодьтеся, організувати людей – це лише половина справи. А де взяти ті ж саджанці чи тим більше асфальт, аби заасфальтувати подвір’я?

Хоча Святе Письмо й повчає, що добрі справи треба творити так, щоб права рука не знала, що робить ліва, не буду приховувати, що з саджанцями, лавочками, бетоном, асфальтом і технікою я допоміг. Доки наша житлово-комунальна галузь, на жаль, перебуває в не найкращому стані, доводиться на благоустрій будинків та прибудинкових територій свого виборчого округу витрачати власні кошти.

Знаєте, коли хтось просить про допомогу, завжди згадую бувальщину про бабусю, котрій внук дорікнув, що вона віддала безхатченку на вулиці свою останню гривню. Літня жінка промовила тоді мудрі слова: «Запам’ятай, онуку, краще давати, ніж просити».

Займаючись підприємницькою діяльністю, я, ще й не будучи депутатом, завжди намагався допомагати людям. Роблю це й зараз. Ось, до слова, коли проводили на Київській згаданий суботник, заодно вирішили давню проблему місцевих жителів – відремонтували аварійні сходи з вулиці Данила Галицького до будинків 1 та 3, а також ті, що ведуть від автовокзалу до будинків на Київській, 42, 44, 46. Раніше кожної зими тут на крутому схилі, яким мусили підніматись та спускатись мешканці будинків, травмувалось по декілька людей.

Не злукавлю, коли скажу: мені приємно те, що роблю. Бо ці справи будуть служити для людей і нині, і в майбутньому. Скажімо, дерева, які ми висадили восени, уже цієї весни будуть радувати око мешканців нашого міста. А відтак, і життя не видаватиметься таким сірим і гнітючим.

– Якщо не секрет, скільки власних грошей і на які потреби своїх виборців ви витратили, будучи депутатом?

– Сума, витрачена на потреби свого виборчого округу за 4,5 року моєї депутатської діяльності, сягає близько мільйона гривень. На що пішли ці гроші? Це й облаштовані стоянки громадського транспорту, і заасфальтовані двори та тротуари, і новозбудовані дитячі та спортивні майданчики, і перекриті дахи, замінені труби та вентилі в підвалах.

Скажімо, в будинку № 5 на вулиці Данила Галицького поставили 195 поштових скриньок, яких не було в 9-поверхівці з часу введення її в експлуатацію. Відремонтували (побілили і пофарбували) під’їзди у десяти багатоповерхівках.

Принагідно нагадаю, що ЖКП повинне проводити ремонт під’їзду раз у чотири роки. Окрім того, доводжу до відома мешканців багатоповерхівок, що ще 2012 року прийнято рішення Рівнеради про побудинковий тариф, яким передбачено, що кожна гривня, сплачена в ЖКП, має використовуватися конкретно на будинок, з якого ця гривня прийшла (за мінусом зарплат і податків, які сплачує ЖКП). Відтак, у мешканців є можливість контролювати кошти, які ЖКП повинне використовувати прозоро.

Окремо хочу сказати про загальнобудинкові лічильники обліку тепла, декілька десятків яких встановили у будинках на моєму виборчому окрузі. Щоправда, довелося самому, обійшовши фактично всі під’їзди, переконувати мешканців у необхідності встановлення засобів обліку, а не раз і фінансово допомагати. Натомість нині ті, хто встановив лічильники, опинилися «на коні» – переконалися, що економлять на оплаті за тепло до 25 відсотків.

Багато чого зроблено, але все це вже історія, а я намагаюся жити не лише сьогоднішнім, а й завтрашнім днем.

Чого чекаєте від завтрашнього дня, в який більшість зазирає якщо не з острахом, то з песимізмом?

– Тим, хто опускає руки перед труднощами, завжди переповідаю бувальщину: цариця Клеопатра, даруючи імператорові Цезарю перстень, сказала йому: «Якщо в тебе будуть поразки й невдачі – переверни його догори написом «Не завжди так буде». А коли ти будеш в орбіті слави знову переверни перстень догори написом «Це теж минеться». Теперішні негаразди назавжди відійдуть у минуле, якщо про майбутнє ми подбаємо разом уже сьогодні – кожен на своєму місці.

Василь ГЕРУС

7d.rv.ua дозволяє безкоштовно використовувати інформацію, розміщену на сайті “7 днів” за умови гіперпосилання та згадки першоджерела.

Реклама

Loading...

Додати новий коментар

Filtered HTML

  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Дозволені теґи HTML: <a> <em> <strong> <cite> <blockquote> <code> <ul> <ol> <li> <dl> <dt> <dd>
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.

Plain text

  • Не дозволено жодних HTML теґів.
  • Адреси сторінок і електронної пошти автоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки і абзаци переносяться автоматично.
CAPTCHA
Мета цього запитання — довести, що ви є реальним відвідувачем і запобігти автоматизованим розсилкам спаму.
2 + 0 =
More information?

Шість підказок про наші біди і відступництво від Бога

... Далі

І відкрилася правда, куди вели Україну всі наші вожді

 

... Далі

Опитування

Який спосіб ви вважаєте найкращим для управління багатоквартирним будинком?