Василь ВЛАСЕНКО: депутат, банкір і благодійник

Ось так, навіть не очікуючи першого запитання, розпочав своє інтерв’ю для трибуни депутата Василь Власенко. Наш сьогод­нішній матеріал навряд чи додасть нових штрихів до портрета цієї добре відомої в Рівному людини. Натомість із цієї розмови ви зможете дізнатися про його останні новації та досягнення на стику цих двох, здавалося б, таких різних життєвих турбот.

– Василю Федоровичу, у від­діленнях вашого банку та з екранів банкоматів до тисяч рівнян щодня звертаються із закликом пожертвувати яку-небудь суму для благодійної програми «Допомогти просто!». Розкажіть, будь ласка, чи спрямовували кудись останнім часом ці кошти в Рівному?

– «Допомагати просто!» – це і проект, і благодійний фонд, яким у Рівненській філії ПриватБанку опікуються вже багато років. Зі світу по копійці – й у результаті за час роботи проекту більш як десять мільйонів гривень отримали лікарні, тяжкохворі діти, потерпілі від стихій і катастроф. Наприклад, зараз ми відправляємо сім з половиною тисяч гривень Рівненському обласному навчально-реабілітаційному центру. Це такий заклад, де одночасно навчаються й лікуються діти з особливими потребами. Кошти ми збирали спе­ціально для них, і не тільки через термінали: чимало пожертвували співробітники нашого банку. Днями я був у директора центру, й виявилося, що у них там величезні проблеми. Гроші, здавалося б, на рахунку є, але купити на них заклад нічого не може: казначейство не пропускає платежі навіть за миючі й гігієнічні засоби.

– Відомо, що ПриватБанк запровадив безкоштовне навчання і сервіси в бібліотеках. Думаю, читачам цікаво буде дізнатися, що це за послуги.

– Ми вирішили навчити рівнян, людей різних поколінь, які часто приходять до комп’ютерного центру обласної бібліотеки, скористатися безкоштовним доступом до інтернету, щоб через систему «Приват-24» зручно вести свої фінансові справи. Якщо людина має будь-яку нашу платіжну картку, то вона може не відходячи від монітора керувати своїми рахунками, оплачувати комунальні послуги, товари за безготівковим розрахунком, купувати квитки на потяги, на літаки, а тепер уже й на спортивні матчі. Наші спе­ціалісти проводять у бібліотеці семінари, й уже навчили працювати з банківськими програмами бібліотекарів і кілька груп відвідувачів. Тепер ці люди не стоять у чергах до віконечок кас.

Свої, до речі, відділення ми вже перевели на роботу в зручний для відвідувачів час, для того, щоб ті, хто працює, могли потрапити до банку, не відпрошуючись із роботи. Банку зробити це не так уже й тяжко, але наскільки спрощується життя в тих, хто користується цими зручностями!

– Це правда, що ви запровадили кілька банківських інструментів для боротьби із затримками зарплат бюджетникам – вчителям, комунальникам, медикам?

– Коли постала ця проблема, як депутат міської ради, я запропонував у бюджетних установах використовувати наші універсальні картки. Домовилися, що ПриватБанк випустить їх безкоштовно й для кожного працівника надасть ліміт у три його середні зарплати. Якщо людина знає, що ось-ось має отримати кошти, то вона абсолютно спокійно розплачується за всі свої покупки карткою – не відчуває жодної незручності від затримки. На ці кошти аж цілих 55 днів не нараховується ні копійки комісії.

Ще одне наше нововведення для бюджетників – зарахування підприємствам заробітної плати авансом на термін до трьох робочих днів під нуль відсотків. Звісно, банк має певний ризик для себе, адже казначейство часом може й довше протримати вже нараховані зарплати. Але ми йдемо на це, бо розуміємо, що для рівнян це дуже важливо. Уявіть лише, що кілька тисяч працівників сиділи б інакше без копійки у вихідні на свята незалежності й міста.

Студентам ми запропонували революційні кредити на навчання. Це, власне, не кредит, а розстрочка. Якщо встигати щомісячно гасити зумовлені частини загальної суми, не треба платити комісії.

Літні люди також можуть отримувати свої пенсії в нас – у зручний час у банкоматах або у відділеннях ПриватБанку. Така співпраця виявилася дуже вигідною для Пенсійного фонду, бо наші послуги в кілька разів дешевші, ніж за це бере пошта.

– Василю Федоровичу, а вам не дивно, що ми сьогодні розмовляємо майже виключно про банк? Хоча в ПриватБанку й справді ви змогли запропонувати людям чудові вигоди, про які вони могли раніше тільки мріяти. Але насамкінець усе ж таки давайте повернемося до вашої депутатської діяльності.

– Авжеж. Згадайте, свого часу найпершим і найголовнішим пунктом своєї передвиборчої програми я оголосив, що буду всіма силами відстоювати інтереси  малозахищених верств ­населення. Що їм потрібно повсякчас у першу чергу? Погодьтеся, що цим людям завжди не вистачає грошей. А я, використовуючи переваги своєї роботи, знаходжу для них можливості то отримати благодійні кошти, то не платити відсотки й комісії за кредити, то зручно й оперативно керувати тими грошима, що в них є, вчасно розраховуватися за необхідне, не залізати в борги.

Це – не слова, а справжній соціальний захист. І я не перестаю щиро дякувати долі за те, що вона подарувала мені таку неоціненну можливість, щоб повсякдень і повсякчас реально допомагати людям у скрутні для них моменти.

Спілкувався Сергій СНІСАРЕНКО