«Рівне Дім Сервіс» працює для людей, а не для звітності

Це моє місто...

Час у роботі пролітає непомітно.  У жовтні «стукнуло» три роки аварійній службі товариства «Рівне Дім Сервіс».

Що це за служба? У будні і вихідні, удень і вночі, від п’ятої вечора до дев’ятої ранку працівники «Рівне Дім Сервісу», наче швидка допомога, поспішають на виклики, аби усунути аварії електромереж, холодного водопостачання та каналізації в будинках, що значаться на балансі рівненських ЖКП чи утримуються ОСББ. Разом це – майже тисяча будинків. Узагалі-то, першу комунальну аварійну службу в Рівному створили 30 років тому. Але «Рівне Дім Сервіс» поки унікальний. Бо це організація приватна. В ній – все по-іншому.

– Почати справу підштовхнуло неабияке бажання працювати саме для людей, а не для звітності, – пояснює кореспондентові директор «Рівне Дім Сервісу» Микола Ніколайчук. – Робити чітко й швидко, як пожежники, і так, щоби було якнайкраще мешканцям. В нас у чергових змінах – кращі фахівці, а кожен ще й психолог: і роботу зробить якісно, й людину, у чиїй квартирі хвилину тому ще свистів фонтан з труби чи іскри сипали з проводки, вміють заспокоїти і підбадьорити. І це притому, що роботи через край: буває в тиждень по 400 заявок. Підрахували: за три роки ми здійснили понад 15 тисяч аварійних виїздів. І майже жодних нарікань – лише подяки. Спитайте в диспетчерів «1553» – гарячої телефонної лінії міськвиконкому!

Ну, що б, здавалося, ще треба підприємству? Працюють, як годинник, є власна виробнича база, нормальний транспорт. Та ж ні! Взялися «підтягнути» міський дендропарк «Хімік».

– Хотілося переконати земляків, що парк мікрорайону Ювілейний можна зробити і цікавим, і привабливим, – каже Микола Ніколайчук. – Розпочали з порядку, чистоти, дбайливо привели до ладу все обладнання: майданчики, автомістечко для дітей, доріжки, лавочки. Налагодили з мешканцями в соцмережах і на сайті парку та під час зустрічей відвертий конструктивний діалог про те, що б вони хотіли бачити в своєму «Хіміку»? Тепер підхоплюємо цікаві якнайбільшій кількості людей ініціативи та втілюємо їх у справи. Отак з’явилися в парку цього літа «Ювілейні ігри»: змагання, естафети, кроси, ранкові фітнес-зарядки, які проводимо разом із управлінням у справах сім’ї, молоді та спорту. Збирається чимало народу. Коли міська влада побудувала майже кілометрову паркову велосипедну доріжку, організували велопробіг і велоестафету. І знов набралось учасників, від дошкільнят і до пенсіонерів – що довелося розділити їх на кілька стартів. Багато схвальних відгуків у пресі та голосів у соцмережах зібрали екоклумби: ідея, щоб прикрасити ландшафт не тільки квітами, а, як у живій природі, ще й камінням, цікавими гілляками, колодами, корінням. Потрібно тільки, щоб попрацював дизайнер. Багато ініціатив від мешканців: які і де дерева треба висадити, де гойдалку поставити, а де – альтанку. І люди починають берегти свій парк. Аякже, це ж усе зроблено за їхніми проханнями!

Рівняни, які живуть у Ювілейному чи приїжджають погуляти в «Хіміку», радіють, адже аура старого парку «на районі» змінилася до невпізнанності.

…а це в ньому я

З усіх керівників у комуналці Рівного Микола Віталійович Ніколайчук – людина наймолодша. В 24 роки йому довірили на аварійне обслуговування внутрішньобудинкові мережі практично всіх будинків у місті. Він – фаховий юрист, з його завзятістю й відданістю справі давно б уже мав успішну адвокатську чи консалтингову фірму, був би керівником підрозділу в прокуратурі, а то й суддею. Таж ні: так склалося, що він собі життя не уявляє без нескінченних, і хоча й усім потрібних, але здебільшого невдячних непомітних справ-проблем у комуналці. Ну справді: хто згадає про роботу аварійника, якщо у нього в хаті не дзюрчить вода з труби посеред ночі?! Можливо, через це «середньостатистичні» працівники комунальних служб не часто кидаються щось революційно змінювати в своїй роботі.

– Ну от, навіщо підприємству житлового господарства сайт в інтернеті, сторінки в соцмережах, спортивні, фізкультурні дійства? Це ж тільки зайві клопоти! Ще й назбираєш додаткових нарікань на власну голову, до того ж незаслужених, у переважній більшості? – питаю у Миколи Віталійовича.

– А як інакше? – каже він без найменшого сумніву. – Ми все це робимо для цих людей, і хочемо почути, задоволені вони чи ні. Бувають і суттєві зауваження, поради. От ми розбили гарну клумбу, всі дякують, а хтось один сказав, що на ці гроші можна було висадити десять маленьких. Теж варіант. Тому, щоб бути впевненим, що більшості сподобаються наші нові справи, завжди проводимо опитування. А критика дає можливість поліпшити роботу.

– Ви ще наприкінці весни оголосили, що «Рівне дім Сервіс» розпочинає діяльність як управлінська компанія у сфері обслуговування житла. Чи є у вас уже будинки?

– Є наміри, тривають перемовини. Та правильно спочатку почекати, коли вдосконалиться законодавство. А так – все налаштовано, все маємо. І виробничу базу, і чудовий штат працівників – електриків, сантехніків, зварників, які напам’ять знають, де який кран, яка труба у кожному будинку в Рівному. Я сам бував у більшості підвалів міста. Ми й так усі ці будинки обслуговуємо вночі і у вихідні. Найголовніше – маємо і досвід і бажання працювати. То ті, хто схоче обслуговувати будинок у нас, беззаперечно виграють! І мені також гріх було б не використати цей напрямок для розвитку.

– Миколо Віталійовичу, у вас ентузіазму вистачить на десятьох. Вам не хотілося зайнятися «стратегією» у комунальній сфері, а не лише «тактикою»?

– Я вже працюю над створенням нової стратегії розвитку житлово-комунального господарства нашого міста. Адже прийшов у ту комуналку, що сформувалася за десятиліття до мене. Яка вона? Введіть у пошук в інтернеті фразу «житлово-комунальне господарство». Позитивних картинок не побачите: бардак, нероби, п’яниці… Що з цим робити? Цей стереотип у свідомості людей потрібно замінити, і повірте: в мене вистачить сили і бажання змінити думку і ставлення передусім заради трудівників, які і вдень, і в ночі виходять на роботу: хто в підвали ладити комунікації, хто – прибирати подвір’я багатоповерхівок, хто – ладити дороги. Ці люди працюють заради комфорту і спокою мешканців нашого міста. Дуже багато серед них хороших фахівців. Та навіть ті, хто все життя працює в комуналці, не поспішають пишатися цим, робота непрестижна.

Неприпустимо, щоб усіх їх стригли під одну гребінку. Комунальна галузь потребує модернізації, нового підходу до роботи нових молодих сил, відданих своїй справі. Вони і зможуть змінити імідж та сформувати новий позитивний стереотип житлово-комунального господарства. Яка моя мета? Доглянуті двори, добрі дороги, яскраво пофарбовані утеплені будинки, усміхнені дитячі обличчя на гарних ігрових майданчиках. Я уявляю нашу галузь так!